6ebcef437485cefaf9d3de137ca63479

Криза 30 років: про речі, які мене накрили

“В один момент наче хтось повертає вимикач і все враз міняється. Речі, які раніше тішили, більше не тішать. Емоції потуплюються. Випадкова радість стає надто короткотривалою і беззмістовною. Звідусюди починає вилазити біль минулого, який був пригнічений чи витіснений. А я все частіше запитую себе “який в цьому сенс”. read more

Read More

Чоловік нічого не винен (розбиваючи соціальні патерни реальністю)

Чоловік нічого не винен (розбиваючи соціальні патерни реальністю)

У мене із дитинства склалась двояка ситуація. Мама завжди казала, що чоловік у сім’ї має бути годувальником, що «мужчіна должен». Також мені закладали розуміння того, що я буду спадкоємицею татового бізнесу і буду при грошах. З іншого боку, я жила з бабульою, яка мене не сильно балувала. Якщо мені давали кишенькові гроші, то це завжди відбувалось з докорами, мовляв, я тягну фінанси наче пилосос. read more

Read More

Про емоційні перепади, психолога, бажання померти... Але насправді про медитацію у моєму житті.

Про емоційні перепади, психолога, бажання померти… Але насправді про медитацію у моєму житті.

Цей рік для мене був дуже непростим, мене часто турбували емоційні перепади, причину виникнення яких я не могла зрозуміти. Мені здавалось, що я справляюсь, але траплялись нові складнощі і мене знову кидало у прірву темряви.

Я нарешті звернулась до психотерапевта. Звернулась, правда, коли вкотре здалось, що успішно подолала ще один депресивний стан, тож на сеансах я здебільшого розбирала окремі життєві ситуації, знаходила свої інструменти і загалом мені було просто цікаво. А потім я поїхала за кордон і заняття якось закинула. Мені здавалось, що загалом все у мене добре, я пробувала жити так, як всі, і бути звичайною середньостатичною людиною. read more

Read More

Бути жирною. Шлях до сприйняття власного тіла і власного «я».

Бути жирною. Шлях до сприйняття власного тіла і власного «я».

Інтро

У мене було не надто щасливе дитинство. Я народилась у сім’ї студіків (можна здогадатись чому), яка проіснувала недовго. Майже все життя жила з бабусею. У школі дістала комбо – була найвищою в класі і була… жирною.

Гріх жалітись, я не пасла задніх, була хорошим другом, була «своїм пацаном», чудово ладнала з хлопцями у класі, тоді як між ними і рештою дівчат постійно відбувались недолугі конфлікти. І все наче нічого,  але діти бувають жорстокими. Часом мене обзивали. Тоді я перекручувала це у жарт або робила вигляд, що мені все одно, а вдома, коли вже ніхто не бачив, плакала. read more

Read More

оперний театр львів, склепіння

Про магію і паралельний світ

Якось моя подруга Оля сказала, що музика для неї – справжня магія. Мабуть, тому вона так любить вечірки. Хтось стоїть за пультом, створює гармонію звуків, а у неї біжать мурашки по шкірі. А я сьогодні зрозуміла, що для мене такою магією завжди був театр. Частину дитинства я провела на колінках у добрих тітоньок в цирку, сприймаючи дійство на сцені, як казку із книжок. Я навіть 8 років тому написала про це окремий пост у жж (який тепер дивно читати, адже ніби я, і ніби вже не зовсім). read more

Read More

a8348b909ab8491db0eebcbe4cadbbe0

Чому чоловіки не одружуються. Марсіанські хроніки

У мене є багато знайомих хлопців, які вважають шлюб нісенітницею. Вони практично в один голос стверджують, що одруження – річ беззмістовна, мовляв, навіщо, якщо і так можна жити разом.

У мене є багато знайомих дівчат, які вважають шлюб дуже важливим етапом в житті. Вони бачать в офіційному закріпленні союзу певну гарантію і початок своєї сім’ї. А ще вони тихенько страждають, тому що їхні хлопці не хочуть кликати їх під вінець. read more

Read More

трекінг навколо Аннапурни, Непал

У пошуках благословення в Гімалаях

Вночі мені наснились двоє монахів, які пересікали великий міст у напрямку до мене. Один був буддистом, інший –індуїстом. Обидвоє кликали до себе. А я не пішла до жодного і прокинулась.

Тут, коли відчиняєш двері, спершу мружишся від безжалісного сонця. Воно вже по шостій ранку встигає набрати сили і сяяти нею поміж чисельних льодовиків. А далі – бачиш картинку, настільки велику та потужну, що мозок відмовляється сприймати такий масштаб. read more

Read More

IMG_6759

Навіяно натхненням від випадкових людей на вулицях рідного Львова

У тім році літо розпочалось суворо за календарем. Червень невблаганно увірвався в домівки, розчинив вікна і виписав ордер на арешт нашій самітності. Він наказав роздягатись, повністю, до самісінького серця. Такі періоди завжди дарують нову надію, здається, що життя починається з нуля, з великої літери. Жінки в цей час затримуються перед дзеркалом на 5 хвилин довше і одягають найкращі сукні. Вони сміються голосно та хрипко у п’янких теплих вечорах, охоплюючи твоє єство океаном аромату парфумів. І ти смієшся, смієшся разом з ними у світлі жовтих ліхтарів аби не захлинутись, аби не піти на дно. Здається, ти й сам вже геть нетверезий від цього вирію різнобарвних емоцій та яскраво-червоної помади на її устах. Здається, ти просто тонеш разом з нею, провалюєшся в кілометрові ущелини, зникаєш в космосі… read more

Read More

IMG_2152

30 фактів про мене

Якось переглядала блоги дівчат-мандрівниць і натрапила в однієї на аналогічний пост. Зачиталась і відразу почала уявляти, щоб я могла розказати про себе. А сьогодні сіла і написала, тим більше день такий, можна дозволити собі трішечки самозакоханості:)

1. У дитинстві (+- у віці 4 років) на мене кілька разів нападав один і той самий ротвейлер. Крайній раз він розірвав мою ногу і я місяць не могла ходити. Незважаючи на це, я обожнюю собак. read more

Read More

IMG_176822s

31 річ, яка сталась зі мною вперше за останній місяць

Вже зовсім скоро завершується мій місяць в Італії, мені навіть не віриться. Сьогодні зранку я зловила себе на думці, що час у ці 30 днів минав абсолютно інакше, ніж минав на роботі в офісі. Якщо вдома я 5 разів на тиждень нетерпляче чекала вечора, щоб врешті вшитись з одних 4 стін у інші, то тут хвилини, то бігли стрімко, то тягнулись, немов жуйка. read more

Read More