IMG_2152

30 фактів про мене

Якось переглядала блоги дівчат-мандрівниць і натрапила в однієї на аналогічний пост. Зачиталась і відразу почала уявляти, щоб я могла розказати про себе. А сьогодні сіла і написала, тим більше день такий, можна дозволити собі трішечки самозакоханості:)

 

1. У дитинстві (+- у віці 4 років) на мене кілька разів нападав один і той самий ротвейлер. Крайній раз він розірвав мою ногу і я місяць не могла ходити. Незважаючи на це, я обожнюю собак.


2. Приблизно у 4-5 років мені вирізали апендицит, якого у мене не було.

 

3. Я навчилась плавати досить пізно – у 12-13 років. Нікому не вдавалось навчити мене почувати себе спокійно у воді. Крайнім зі мною мучався дядько, він протягом місяця щодня ходив зі мною на море і терпляче займався зі мною у воді. Одного разу він махнув рукою, сказав, що я ніколи не навчусь і пішов геть. “Як це я ніколи не навчусь???!!!”. Через пів години обуреного борсання у воді, я поплила. У морі тоді майже нікого не було, лише поряд за усім спостерігала старенька німкеня і лагідно усміхалась. Тоді у мене виникла думка, що вона якась добра чаклунка і тут не обійшлось без вищих сил. Страх глибини зник у випускних класах, коли я спробувала плавати з ластами 🙂


4. Я усе дитинство мріяла грати на фортепіано, але мене ніхто не віддавав у музичну школу. Коли я прийшла у 14 років туди особисто, мене не взяли і сказали, що я стара. Ця мрія досі лишається у моїх планах.

 

5. У школі я думала про майбутній шлях: я хотіла бути художником, але подумала, що мені бракує таланту. Одне я знала точно: я хотіла пов’язати свою роботу з творчістю. Якось викладачі почали помічати мої писемні здібності, а я вирішила, що журналістика -непоганий варіант.

 

6. Я не переношу ікру. За все життя я куштувала її 1 раз і досі не розумію, як її можна любити. А ще з листопада 14 року я не їм м’ясо.

 

7. У першу повноцінну вилазку в гори я потрапила на першому курсі, завдяки своїй кумі. Це була Боржава. Мене настільки вразила уся ця природа, що я не спала майже 2 доби, встигнувши навіть збігати на зустріч світанку на Гембу.

ось такий мій перший світанок на Боржаві, ех…


8. Коли мені було 18, мама обманом затягнула мене в гості до своєї подруги, щоб познайомити з її сином. З сином ми не потоваришували, однак він дав спробувати мені проїхатись на своєму велосипеді і цей момент я ніколи не забуду. Відтоді у мене з’явилась ще одна любов усього життя. Мама досі шкодує про свій вчинок 🙂

 

9. На двопідвіс мене посадила подруга Надя, мовляв, щоб скласти їй компанію. Я досить сильно боялась спусків на велосипеді, тому даунхіл став для мене ще одним способом боротьби зі страхом.


10. Станом на сьогоднішній день у мене 3 велосипеди: дх-підвіс, ендурік і шосейник. Останній застряг в Криму, може хто привезе?))

 

11. Колись я любила вишивати хрестиком. Це найбільша моя картина, яку я подарувала другові.

12. Одні з найкращих книг, які я читала: “Подорож додому” Радханатха Свамі і “Ілюзії” Річарда Баха

 

13. Я, як класичний козеріг, не відчуваю себе повноцінно без діла. Я працюю з першого курсу навчання. Я встигла спробувати себе у ролі промоутера, журналіста, продавця у веломагазині, маркетолога, івент-менеджера та айтішника.

 

14. Я дуже люблю музику і слухаю її щодня. Мої музичні вподобання залежать від внутрішнього стану та настрою, але найбільше мене чіпляє електроніка, ембіент та дрім-поп.

 

15. У мене є сертифікат дайвера Padi OWD і 25 занурень. Я плавала біля акул і черепах. Моя найбільша глибина – 30 метрів. Тепер я дуже хочу спробувати фрідайвінг.

16. 1 раз я стрибала з парашутом. Як бачите, вдало 🙂

17. На моєму тілі є 2 татуювання: одне на нозі – попсовий ієрогліф “насолоджуйся моментом”; і друге на руці – пейслі та афоризм Буди “Все для всього. завжди”.

IMG_2152

18. Інколи мені хочеться пожити в іншому часі: у 60-70х, в епоху розквіту хіпі, або у 80-х, серед руху глем-року.

19. Я знаю англійську, українську, російську та польську мови. Можу зв’язати кілька речень італійською. В шкільні роки я вільно спілкувалась німецькою, але відсутність практики дала про себе знати.

 

20. Дуже часто я робила якісь завдання з гумором: наприклад у школі мені було лінь писати реферат із зарубіжної літератури, тож я написала есе на тему “чому я не буду писати цей реферат” і оформила його в якомусь візуальному сюрі. Вчителька назвала мене вундеркіндом, більше я могла не вчитись. В університеті я переклала вірш з білоруської на сільський манер і він також став найкращим. Інколи я цим речам відверто дивуюсь. Але виходить, що вони не такі, як у всіх, і цим виїжджають.

 

21. Я ненавиджу барахло і люблю мінімалізм. Моя ідеальна кімната – це диван, поличка для книжок, кругле крісло, комп’ютерний стіл та великий монітор для перегляду фільмів з друзями.

22. Мій перший поцілунок був жахливим 🙂

 

23. Я ніколи нічого не ламала у своємі тілі, тьху-тьху-тьху.

 

24. Я шатенка, але встигла побути рудоволосою та брюнеткою, і ніколи повноцінною блондинкою. Моє волосся пряме від природи, але я шаленію від кучерів.

 

25. Я не вміла варити борщ до 24 років.

26. Я обожнюю гори і мрію про свій будиночок неподалік від них.

27. Мій улюблений час доби – передвечірній.

28. Я 2 чи 3 роки займалась капоейрою і в мене навіть є біло-жовте кордао (пояс 1 рівня, який видають після атестації).

29. У мене є (чи була) легка косоокість. В дитинстві бабці любили мене цим діставати, мовляв, тебе в школі дражнитимуть! Я не пам’ятаю, щоб хтось помітив у мене цю особливість (може люди перестали дивитись одне-одному в очі?). Коли я натрапила на рядки, що у Булгаковської Маргарити також була легка косоокість і це було ознакою відьом, мені навіть почало подобатись, що я наділена цією рисою. Хоча, останнім часом, я не ловлю в дзеркалі слабину своїх очей. Цікаво, чи могло воно минути само.

 

30. Заплющити очі, глибоко вдихнути, відчути легкий вітер і ласкаве тепло сонця, стоячи на гірському хребті – мої ідеальні моменти.

А напишіть якісь цікаві факти про себе у коментарях 🙂

  • Alexander Shutyuck

    1. Якось мене теж вкусив за ногу собака, але то був якийсь дрібний гавкатий пес, навіть джинси не прокусив.

    2. Плавати я не вмію досі. Кілька разів мене намагалися навчити, але з того ніц не вийшло.

    3. В школі років 5 вчився грати на гітарі, виходило непогано, але потім покинув, бо кортіло у дворі лазити по деревах, а довгі нігті заважали.

    4. В школі хотів стати почергово лісником, машиністом та автомобільим дизайнером.

    5. Ровер купив кілька років тому після того, як колега по роботі дала катнутися на своєму. Згадав це відчуття з дитинства і зрозумів, що хочу ще))

    Поки все)

    • kateArt

      клас!)
      2)а на спині пробував лежати на воді? мені дуже допомогли ласти і маска. я завдяки ним перестала боятись глибини, тому що мозок починає розуміти, що ти лежиш на воді і нічого тобі не робиться)

      3)а зараз не виникає бажання повернутись до гітари?
      4) оце круто і неординарно) щоправда, знаю одного хлопця, який мріяв стати водієм сміттєвої машини)

      • Alexander Shutyuck

        До гітари виникає. Тільки треба купити нову, бо в старої лади стерті наніц і грати неможливо.

        На спині пробував, але шось не дуже, ніздрі захлюпує.

        Ще хочу якось до малювання повернутися, якусь абстракцію помалювати.

        Ще був момент, коли почав займатися ірландськими танцями, виходило навіть нічого так. Але десь через півроку заняття перенеслися на незручний час і вже не вийшло ходити.