6ebcef437485cefaf9d3de137ca63479

Криза 30 років: про речі, які мене накрили

“В один момент наче хтось повертає вимикач і все враз міняється. Речі, які раніше тішили, більше не тішать. Емоції потуплюються. Випадкова радість стає надто короткотривалою і беззмістовною. Звідусюди починає вилазити біль минулого, який був пригнічений чи витіснений. А я все частіше запитую себе “який в цьому сенс”. read more

Read More

Підсумки 2018. In a world where you can be anything - be kind

Підсумки 2018. In a world where you can be anything – be kind

Я не знаю, чому ближче до 30 років раптом починає вивертати нутрощі і весь травматичний досвід. От живеш собі і наче все гаразд. Пубертат, підлітковий вік, юність – все тихо. І я наче цілком щаслива людина. А потім щось перемикається всередині і весь біль починає підійматись з дна. Якого біса? Чому з’являються спогади, про існування яких я вже не підозрювала? read more

Read More

Чоловік нічого не винен (розбиваючи соціальні патерни реальністю)

Чоловік нічого не винен (розбиваючи соціальні патерни реальністю)

У мене із дитинства склалась двояка ситуація. Мама завжди казала, що чоловік у сім’ї має бути годувальником, що «мужчіна должен». Також мені закладали розуміння того, що я буду спадкоємицею татового бізнесу і буду при грошах. З іншого боку, я жила з бабульою, яка мене не сильно балувала. Якщо мені давали кишенькові гроші, то це завжди відбувалось з докорами, мовляв, я тягну фінанси наче пилосос. read more

Read More

Бути жирною. Шлях до сприйняття власного тіла і власного «я».

Бути жирною. Шлях до сприйняття власного тіла і власного «я».

Інтро

У мене було не надто щасливе дитинство. Я народилась у сім’ї студіків (можна здогадатись чому), яка проіснувала недовго. Майже все життя жила з бабусею. У школі дістала комбо – була найвищою в класі і була… жирною.

Гріх жалітись, я не пасла задніх, була хорошим другом, була «своїм пацаном», чудово ладнала з хлопцями у класі, тоді як між ними і рештою дівчат постійно відбувались недолугі конфлікти. І все наче нічого,  але діти бувають жорстокими. Часом мене обзивали. Тоді я перекручувала це у жарт або робила вигляд, що мені все одно, а вдома, коли вже ніхто не бачив, плакала. read more

Read More

маршрут Чорногорою - Заросляк - Шпиці - під Данціжем - Говерла

Він їй просто про все це нагадав

Кажуть, що собаки подібні до своїх господарів. Може й так. Спостерігаю за своєю Топкою, яку 2 роки тому хтось іще цуциком викинув взимку біля Краківського. Якось різко із активного та грайливого щеня, ця собака перетворилась на підозрілого інтроверта. Вона перестала бігти наосліп до кожного нового створіння. Натомість, до малознайомих людей чи собак ставиться з максимальною обережністю. Звикає нешвидко. А от до того, хто встиг стати рідним і близьким, до того, кого добре знає – ніколи не ховає найщиріших емоцій та радості. read more

Read More

Processed with VSCO with a5 preset

Якщо не в цьому житті, то в наступному – обов’язково

Коли підіймаюсь вулицею Ужгородською, завжди думаю про Маклауда. Він жив тут колись. А я часто приходила до нього в гості. Сама ж вулиця така геть Львівська, зі своїм мікрокліматом, який, напевно, не зміниться ніколи. Вона не вузька і не широка, вкрита бруківкою. З обидвох сторін простягаються старенькі австрійські будинки, у яких вживались літні бабусі та юні неформали. Маклауд був одним з останніх. read more

Read More

підсумки 2017

Підсумки 2017: не бійтесь, стирайте кордони!

Привіт світ! Цей рік став дуже різноманітним, гарним і насиченим, але зараз мені хочеться, щоб він нарешті завершився. Тут було все: лижі, любов, робота, розчарування, трохи подорожей… А зараз час підсумувати події за останні 365 днів…

Зима

Новий рік ми зустрічали в Олі. Хлопці бавились добу у плей-стейшн, а ми з Ольою дивились жіночі фільми і багато гуляли з собаками в парку. read more

Read More

Вішліст 2018

Дорогий космос! У цьому світі багато любові і я знаю, що деякі люди висловлюють її у подарунках. А ще попереду багато новорічних свят та моє день народження, тому я традиційно полегшую страждання багатьох людей і складаю такий приємний список бажаних матеріальних речей (частіше навіть просто для себе :)) read more

Read More

Підсумки 2016: ми постійно змінюємось і це нормально

Підсумки 2016: ми постійно змінюємось і це нормально

Добігає кінця 16 рік. Він пролетів швидко і якось блискавично. Якщо у 15 мене супроводжували дуже високі теплі емоції, то цього року вони характеризувались дуже різкими перепадами: від сильної депресії – до невимовного щастя, і, зрештою, налагодженого спокою. Цей рік був не менш цікавим і якимось зрілим. Переді мною досі багато питань, але зі мною новий досвід, знання та мудрість… read more

Read More