Вночі мені наснились двоє монахів, які пересікали великий міст у напрямку до мене. Один був буддистом, інший –індуїстом. Обидвоє кликали до себе. А я не пішла до жодного і прокинулась.
Тут, коли відчиняєш двері, спершу мружишся від безжалісного сонця. Воно вже по шостій ранку встигає набрати сили і сяяти нею поміж чисельних льодовиків. А далі – бачиш картинку, настільки велику та потужну, що мозок відмовляється сприймати такий масштаб.
До кожного з нас у різні періоди життя приходять різні розуміння певних ситуацій. На певних етапах ми починаємо усвідомлювати різні прості істини, які змінюють наше бачення світу. Не знаю як у Вас, а у мене такі усвідомлення завжди приносили позитивні зміни, викорінювали підлітковий максималізм, заспокоювали розум та дозволяли насолоджуватись тим, що мене оточує. За якихось півтора місяці доля підкинула мені цілу низку елементарних уроків-порад, якими б я хотіла поділитись. Отже…
Коли всередині Вас зароджується щира і велика мрія – життя починає надавати Вам різні можливості для її втілення. Найчастіше ми ними нехтуємо… Інколи ми опам’ятовуємось і знову просимо космос про щось, але тоді у нас виникають різні складнощі на шляху. Здається, життя таким чином наче перевіряє нас, а чи справді ти цього хочеш і наскільки? Я нехтувала великою мрією двічі…