У тім році літо розпочалось суворо за календарем. Червень невблаганно увірвався в домівки, розчинив вікна і виписав ордер на арешт нашій самітності. Він наказав роздягатись, повністю, до самісінького серця. Такі періоди завжди дарують нову надію, здається, що життя починається з нуля, з великої літери. Жінки в цей час затримуються перед дзеркалом на 5 хвилин довше і одягають найкращі сукні. Вони сміються голосно та хрипко у п’янких теплих вечорах, охоплюючи твоє єство океаном аромату парфумів. І ти смієшся, смієшся разом з ними у світлі жовтих ліхтарів аби не захлинутись, аби не піти на дно. Здається, ти й сам вже геть нетверезий від цього вирію різнобарвних емоцій та яскраво-червоної помади на її устах. Здається, ти просто тонеш разом з нею, провалюєшся в кілометрові ущелини, зникаєш в космосі…
львів
1 етап Кубку Лева – домашній фан
6 липня відбувся 1 етап Львівського міні-дх “Кубок Лева”. Для себе я позиціонувала ці змагання, перш за все, як фанові, тож ніяк до них не готувалась, а саму трасу побачила лише напередодні дня “ікс”.
Незважаючи на досить вузьку рекламу події, на неї зареєструвались більше 100 учасників. Гадаю, що й самі організатори такого не очікували. Практично в останній момент відвідати Львів вирішила і Маша, тож у суботу зранку я зустріла її на вокзалі і ми поїхали оглядати наші локальні трейли.