Продовжую “Проект 365”, фіксую кожен день. Поки що спостерігаю позитивні зміни, перепади настрою, але, загалом, відчуваю якийсь процес прокидання…
Тиждень 2
День 8
Ми з Павлом нарешті повернулись на стенд. Я все намагаюсь зрозуміти з якою метою я туди ходжу. Так, щоб лазання мені до нестями подобалось – ні. Я трохи боюсь висоти. І мене часто не покидає думка, що щось може піти не так, що щось обірветься і я приземлюсь на хребет. І від цих думок я глибоко дихаю, а руки пітніють. Я не бачу себе спортсменом і не ставлю перед собою амбітних цілей. Просто ходжу і після заняття дуже добре сплю. Можливо, пізніше я зрозумію щось більше?
