a8348b909ab8491db0eebcbe4cadbbe0

Чому чоловіки не одружуються. Марсіанські хроніки

У мене є багато знайомих хлопців, які вважають шлюб нісенітницею. Вони практично в один голос стверджують, що одруження – річ беззмістовна, мовляв, навіщо, якщо і так можна жити разом.

У мене є багато знайомих дівчат, які вважають шлюб дуже важливим етапом в житті. Вони бачать в офіційному закріпленні союзу певну гарантію і початок своєї сім’ї. А ще вони тихенько страждають, тому що їхні хлопці не хочуть кликати їх під вінець.

У світлі таких подій і прикладів, я замислилась над цим питанням і вирішила з’ясувати чому одні чоловіки все ж таки одружуються, а інші – ні.

Я вирішила підкріпити надію в людство і провести опитування серед представників сильної статі, які свого часу ступили на рушничок щастя. Однак, на мене чекало розчарування. Кум, як завжди, втік від питання “Чому ти вирішив одружитись”, відповівши якимось жартом. Хоча, якщо поритись у спогадах і переписці, то він якось зауважив, що для нього шлюб – це формальність і він зробив цей крок заради своєї жінки.

Не потішив і мій сусід, від якого я очікувала почути, як мінімум, романтичну історію, адже він чоловік серйозний і відповідальний. Ба більше, він аналогічно почав з’їжджати з теми, буцімто, мав чистий паспорт, втрачати було нічого. Що мені вдалось з нього витягнути, так це те, що в процесі одруження йому не подобаються формальності типу походу в РАГС, знайомства з батьками тощо.

Вітчим на моє питання “Чому він вирішив одружитись з мамою”, просто відрізав: “Є так речі, які не потребують питання “чому”, вони просто робляться і все”.

Я озирнулась серед знайомих і зрозуміла, що в усіх парах, які офіційно закріплені законом, також немає романтичних історій. Усюди ініціатором була або жінка або пиляння батьків. Я опинилась у замкнутому колі.

Невже романтичне освічення, пристрасть і любов, заради яких хочеш бути з людиною усе життя – лише міф? Невже у світі не існує чоловіків, які самостійно висловили ініціативу і зробили крок, відповідний до кроку людства на місяць? Невже одружені чоловіки – це люди, яким просто з’їли мозок?

Я вирішила поговорити про це з жінками. Моя мама, наприклад, вважає, що чоловік боїться втратити ілюзорне відчуття свободи. Стереотипи нав’язали сильній половині примарні ідеї вільної людини і стереотипи нав’язали їм ідеї шлюбу як в`язниці. Сьогодні набагато комфортніше просто з’їхатись, пожити разом, повести спільний побут і, в разі чогось, швиденько розбігтись. Люди зустрічаються роками, але бояться брати на себе більшу відповідальність. Чому?

Тут на сцені знову з’явився мій вітчим, якого все ж таки згодом вдалось розговорити. Спершу він, як і решта опитаних, намагався втекти від питання, пояснюючи небажання одруження стандартними фразами “навіщо, якщо і так добре” і “чоловіки в усі часи втікали від шлюбу”. Але мене, все ж таки, спіткала вдача і вітчим пролив трохи світла у цій заплутаній історії.

– Життя без шлюбу рівноцінне привідкритим дверям, через які завжди можна вислизнути…

– А от з цього моменту попрошу в подробицях

– Гадаю, що чоловіки не пропонують свої руку і серце партнерці, тому що десь всередині вони думають, що завтра можуть зустріти кращу

– Але чому вони не йдуть на її пошуки вже сьогодні?

– Тому що їм так комфортно

Тут вітчим також висловив думку стосовно батьків чоловіка. Мовляв, доки вони є і доки вони піклуються про свого сина, йому не особливо потрібна офіційна жінка.

Отже усе питання в комфорті? Мати чистий, попрасовний одяг, бути ситим, сексуально-вдоволеним і мати запасний аеродром – ось і все, що потрібно для щастя чоловіка? Але чому усе це відбувається так спокійно? Чому чоловіки не хвилюються через те, що жінка може в один прекрасний день плюнути і піти? Чи жінки самі винні у такій позиції, створюючи усі умови для її процвітання?

Важко відповісти однозначно, адже, безперечно, в світі існують пари, яких влаштовує такий стан речей і навпаки. В будь-якому разі, стосунки – це своєрідний контракт. З варіантом простого співіснування – контракт вербальний, з варіантом шлюбу – офіційний. І лише Ви вирішуєте підходять Вам його умови і чи варто його підписувати.

Підсумовуючи думку з боку прекрасної половини, хочу сказати, що шлюб для середньостатичної жінки – це гарантія. Гарантія відносин, гарантія ЙОГО почуттів, гарантія обов’язків і народження сім’ї. І хоч звичайний штамп не страхує пару від проблем, зрад і розлучень, жінці він дає впевненість. І якщо Ви – чоловік і зустріли жінку, яку дійсно любите і цінуєте, не ставтесь легковажно до цього питання. Сильна жінка не чекатиме довго, а у Вас є шанс стати її героєм.

А що Ви думаєте з цього приводу?

  • Монічка Соняшна

    для чоловіка шлюб це відповідальність… зазвичай коли жінка вже давним давно готова до відповідальності чоловіки ще хочуть відчувати, що якшо щось можна взяти труси, гітару, віелік в руки і уйті па англійскі… тому так і виходить, що жінка пилить, що треба женити ( брати відповідальність) а чоловік дозріває до женячки десь після 30 іто не кожен…. то як квіти на дереві, якісь запилені і дають плоди якісь ні…. мені мій чоловік зробив пропозицію фактично під моїм пресінгом, на моє питання чому він так боявся він зараз відповідає, що думав шо все зміниться ( я думаю в них є тайні засідання на яких вони розказують страшилки про шлюб). Він думав що я стану зла недобра, і в нього тоді не буде свалу, і буде він житти в мучіеніях до кінця своїх днів. Коли ми таки пішли у РАГС і зробили ЦЕ, нас багато друзів питали чи щось змінилось. і Діма сказав що так , і що в кращу сторону. Резюмуючи наш недовгий досвід у стосунках зі штампом, можу сказати, що штамп таки справді міняє…раніше ми гребли у різні сторони сидячи в одному човні….тепер ми гребемо в одну сторону, у човні зявилось місце компромісу, і повазі, ми стали спокійнішими, і загалом життя після штампу нам здається кращим ніж до. Але я думаю це індивідуально…. ми до цього ішли довго і зробили це з великої любові.
    Даючи чоловікові все безкоштовно, не треба дивуватись що він може піти не розрахувавшись….страх залишитись самотньою такий сильний, що ми погоджуємось на все. Жінка чомусь себе не цінує так як це робить чоловік. в нас ніби варіантів більше немає… тому я думаю, що пожити разом і перевірити стосунки побутом не тільки можна а й треба. але пропонувати демо версію, якщо хочеш отримати цей продукт на завжди прошу придбати ліцензію))) деколи навіть найсильнішим чоловікам потрібен легенький поштовх його прекрасної розумної половинки)) тому замість того щоб злитись і нервуватись і влаштовувати скандали варто просто підштовхнути. а якщо на підштовхування реакцій немає…думаю треба розходитись і розуміти що не варто тратити час один одного. Шлюб це не гарантія…. це прояв відповідальності, яку ви можете і хочете взяти на себе, і з просто ” пожити разом” ви стаєте чимось набагто більшим…але знову таки не всі і не завжди….

  • Yevgenia Klymkiv

    Цікавий пост. Мені подобається ваш блог. Так тримати. Але мій чоловік буде винятком з правила. Ще будучи підлітком він отримав напучування від свого дідуся, що мовляв, за майбутню дружину треба молитися, так би мовити, просити Бога, щоб тобі послав, ну когось такого особливого, твою половинку. Так от коли ми зустрілися, то він мене просив давай одружимося, а я казала – перше закінчу універ. 🙂 Ще думаю не останню роль грає питання інтимної близькості. Якщо всі потреби задовільняються, то навіщо і шлюб брати та розписуватся. Тому вважаю, що важливо вчити себе і своїх дітей, що статева близькість до шлюбу – зауважте, тут не йдеться про реєстрацію, це порушення заповіді “НЕ ЧИНИ ПЕРЕЛЮБУ”. В цьому питанні мені пощастило з чоловіком. Він так був навчений. Я ні. І він так поставив питання – ніякого —- до шлюбу. Тепер я починаю розуміти, що це правильно і все що написано в Законі Божому це добре.

  • Redbekka

    Eh, bien! Почали 🙂 По-перше, треба казати, що досвід шлюбу у кожного може бути різнім, тобто приклади можуть свідчити що одружуються, тому що жінка вимагала, що дитинка народилась, що батьки вимагали і тому подібне. По-друге, шлюб – це окрема річ ніж кохання: воно матеріальне (бо припускає майно, його створення або об’єднання). Кохання може бути на відстані – платонічне або безвідповідне і далі в тому сенсі. Кохайте собі на здоров’я, але коли ви вже зійшлись і починаєте жити разом, тут вже вступає інше питання. По-третє, шлюб – економічна і соціальна річ. Ви перед усім суспільством освідчуєте, що ви будете жити разом, що будете будувати своє майно і маєток (коли ви починаєте жити разом без шлюбу (так званий “громадській шлюб”), ви про це нікому не розповідаєте, тобто не берете на себе відповідальність за свої слова). Суспільство буде знати, що ви обидва зв’язані і ви стаєте офіційно родичами друг другу (“вони поріднилися”). Чому жінки часто наполягають на шлюбі? Коли чоловіки будуть здатні впоратися з приготуванням їжі (матеріальна річ), з веденням домогосподарства більш, ніж жінки, коли їм більше, ніш жінкам буде потрібні засобі для догляду, коли вони будуть забезпечувати догляд за немовлям в протязі його перших 3 років, а може і народжувати (а жінки в цей період будуть працювати, не губити часу на народження дитинки), то тоді чоловіки будуть першими, щоб казати: “коли ми з тобою одружимося…”