маршрут Чорногорою - Заросляк - Шпиці - під Данціжем - Говерла

Він їй просто про все це нагадав

Кажуть, що собаки подібні до своїх господарів. Може й так. Спостерігаю за своєю Топкою, яку 2 роки тому хтось іще цуциком викинув взимку біля Краківського. Якось різко із активного та грайливого щеня, ця собака перетворилась на підозрілого інтроверта. Вона перестала бігти наосліп до кожного нового створіння. Натомість, до малознайомих людей чи собак ставиться з максимальною обережністю. Звикає нешвидко. А от до того, хто встиг стати рідним і близьким, до того, кого добре знає – ніколи не ховає найщиріших емоцій та радості.

read more

Read More

Processed with VSCO with a5 preset

Якщо не в цьому житті, то в наступному – обов’язково

Коли підіймаюсь вулицею Ужгородською, завжди думаю про Маклауда. Він жив тут колись. А я часто приходила до нього в гості. Сама ж вулиця така геть Львівська, зі своїм мікрокліматом, який, напевно, не зміниться ніколи. Вона не вузька і не широка, вкрита бруківкою. З обидвох сторін простягаються старенькі австрійські будинки, у яких вживались літні бабусі та юні неформали. Маклауд був одним з останніх.

read more

Read More

підсумки 2017

Підсумки 2017: не бійтесь, стирайте кордони!

Привіт світ! Цей рік став дуже різноманітним, гарним і насиченим, але зараз мені хочеться, щоб він нарешті завершився. Тут було все: лижі, любов, робота, розчарування, трохи подорожей… А зараз час підсумувати події за останні 365 днів…

Зима

Новий рік ми зустрічали в Олі. Хлопці бавились добу у плей-стейшн, а ми з Ольою дивились жіночі фільми і багато гуляли з собаками в парку.

read more

Read More

IMG_93512

Everest Base Camp travelogue. Частина 4

Якщо пам’ятаєте, я писала, що загубила флешку з фотографіями з цього треку. І я писала, що, якщо знайду її, то це стане справжнім дивом. Так от, диво сталось! І якось надто символічно – прямісінько перед концертом БГ! Тож попередня частина тревелогу вже доступна з оновленими знимками 🙂 А я завершую розповідь про трекінг до Базового табору Евереста і публікую останню частинку опису моєї подорожі.

read more

Read More

Вішліст 2018

Дорогий космос! У цьому світі багато любові і я знаю, що деякі люди висловлюють її у подарунках. А ще попереду багато новорічних свят та моє день народження, тому я традиційно полегшую страждання багатьох людей і складаю такий приємний список бажаних матеріальних речей (частіше навіть просто для себе :))

read more

Read More

9 днів занурення, або як я проходила курси інструкторів у Буковелі

9 днів занурення, або як я проходила курси інструкторів у Буковелі

Минулого року якось ми розмовляли з Катеринкою стосовно техніки катання на лижах. Я жалілась на те, що була вже в кількох школах, але досі не почуваю себе впевнено. Звісно, потрібен накат, але техніка теж важлива. І тоді вона порадила мені школу інструкторів Bukovel Ski School.

– Та ну, серйозно? Це ж школа для інструкторів!

read more

Read More

Про роботу у ВЕДМЕЖОМУ ПРИТУЛКУ Домажир. Частина 2: безпека, харчування, сплячка

Про роботу у ВЕДМЕЖОМУ ПРИТУЛКУ Домажир. Частина 2: безпека, харчування, сплячка

У минулому пості я розповіла про роботу ВЕДМЕЖОГО ПРИТУЛКУ Домажир та стан утримання ведмедів в неволі в Україні. Сьогодні продовжу свою розповідь і заглиблюсь у цікаві факти про життя клишоногих.

БЕЗПЕКА

Молоді ведмеді прекрасно лазають по деревах. А ще ведмідь здатний розвивати швидкість до 50 км/год. А ще вони руйнують бетонні барлоги 🙂 А ще вони обожнюють досліджувати навколишній світ і їм усе цікаво. Як думаєте, чи зупинила б цих тварин проста сітка?

read more

Read More

Про роботу у ВЕДМЕЖОМУ ПРИТУЛКУ Домажир. Частина 1

Про роботу у ВЕДМЕЖОМУ ПРИТУЛКУ Домажир. Частина 1

Багато хто знає, що біля Львова відкрився ВЕДМЕЖИЙ ПРИТУЛОК Домажир – місце, де допомагають ведмедям, які постраждали від людської жорстокості. Так склалось, що я тут також на даний момент працюю. Друзі щоразу запитують мене про різні аспекти роботи притулку і просять написати про це в блозі. А мені не шкода 🙂 

read more

Read More

Into the wild: похід на гору Хом'як

Into the wild: похід на гору Хом’як

Насувались чергові вихідні з гарною погодою. Несподівано мій старий друг Сірьожа захотів у похід. Хіба можна було відмовляти?

Я пропонувала Костричу або Гриняви, Сірьожа – Хом’як. З бюджетним та зручним транспортом не склалось, тож поїхали у Микуличин на Gorgany Bus. Позаяк прогулянка виявилась одноденною, до нас долучились Павло, Оля та 2 Сірьожиних друга з Татарова – Влад та Назар.

read more

Read More

Легкий похід по мальовничим Карпатським полонинам до г. Кукул

Легкий похід по мальовничим Карпатським полонинам до г. Кукул

Минулого тижня ми нарешті повноцінно вибрались в гори. Хотілось не поспішати, не намотувати великий кілометраж і водночас побачити красиві краєвиди. Таким чином ми обрали прогулянку на 2 дні до гори Кукул завдовжки в 20 км.

Тутешні краєвиди не давали нам спокою відколи ми побачили їх вперше цієї зими. Я згадувала мальовничі полонини і мріяла фотографувати колиби на фоні світанкового або західного сонця. Зрештою, мені випав шанс втілити цсе це в життя.

read more

Read More