Відтоді, як у мене з”явився ендурік, я все хотіла спробувати проїхатись якимось радіальним маршрутом на гору Лопату. + – я уявляла, що їхати можна через Кам”янку, підійматись на хребет і крутити до Лопати, милуючись чарівними пейзажами. Однак, якось Тарас Гіпп зауважив, що кльово їхати не на Лопату, а з Лопати на гору Ключ, мовляв, ну вже дуже гарні там стежки. Таким чином у планах намалювалась ще й ця гора.
Тарас Гіпп
Чемпіонат України: зовні і всередині. Частина 1. Всередині
Цього року я опинилась дуже близько до організації вело-івенту, і не простого, а самого Чемпіонату України з ДХ. Сказав би мені хто про це рік тому, повірила б я? Думаю, ні … Але будемо послідовними.
Напевно, багато хто знає, що в цьому році Чемпіонат України мав відбуватись в Криму. Все йшло гладко, ми з хлопцями з Fraction часто виїжджали в Алсу для пошуку нових жорстких траєкторій (мушу зазначити, що виглядали вони дійсно непросто). Наближався термін початку будівництва …
Маленька історія однієї фотосесії
Минулого року, після того, як я посіла 1 місце на ЧУ в Буковелі, мені запропонували стати частинкою дх-команди. Це було настільки несподівано і шокуюче, що у мене в буквальному розумінні відвисла щелепа. Звісно, я не могла не погодитись.
Мені надіслали пакуночок спонсорської форми Alpinestars і попросили відзнятись у фотосесії, про яку попередньо домовились з Тарасом Гіппом. На превеликий жаль, через певні події в Україні і через те, що основний склад команди знаходиться в Криму – усе зависло в повітрі і виглядає дуже сумно. У зв”язку з цим всім, фотографії також виявилась не використані на 100%, проте мені скинули всі архіви і дозволили їх запостити. Сам Тарас деякі фото обробив, хоча, на мою думку, окремі кадри взагалі цього не потребують.