Я не дуже часто дивлюсь фільми і ще рідше пишу про них. Та ця стрічка мене дуже захопила, я у захваті і, знову ж таки, співпадіння… Останнім часом мені трапляються різні факти, які пов’язані з темою євреїв. Не так давно я була в Аушвіці. Минулого тижня я, за певною звичкою, за потягом, зайшла в книжковий магазин і витягнула першу книжку, яка виявилась про … Аушвіц. Кілька днів тому мама несподівано порадила фільм “This must be the place”, в якому головний герой – син єврея, шукає нациста, який катував його батька.
Стосовно сюжету – перед нами постає підстаркуватий інфантильний гот, колишній успішний музикант, який 35 років живе зі своєю дружиною і особливо не напружується через дрібниці. Однак, йому телефонує кузен і повідомляє, що батько Шаєна (так звати головного героя) помирає. Шаєн приїздить на похорони в Нью-Йорк, де знайомиться з щоденниками батька і вирішує знайти нациста, пошукам і помсті якому батько головного героя присвятив все життя.
Насправді фільм не стільки про історичні події, скільки про буденне життя з усіма дрібницями, проблемами і радощами. Особисто мене ця трагікомедія захопила абсолютно усім: тонким гумором, прекрасною грою акторів, чудовим добрим сюжетом, цитатами, музикою, операторською роботою. Тут є все: стосунки, любов, життєві етапи, дорослішання, біль, страх. Усе це висвітлено в досить позитивному світлі, що залишає по собі відчуття прекрасності нашого життя. Це та рідкісна стрічка, яка залишає по собі світле почуття наповненості і після закінчення якої не хочеться дивитись щось інше, щоб затримати усе те, що вона принесла.
А тепер цитати, прекрасні цитати 🙂
– Why isn’t there any water in your pool?
– I don’t know… No one ever filled it.
— У меня с Мэри никогда ничего не выйдет. Она мне очень нравится.
— Главный секрет — это время, Дезмонд. Проводи с ней побольше времени. Столько, сколько ей нужно. И тогда она передумает, вот увидишь. Это женщину и подкупает, и дает ей уверенность в тебе.
Да, мою жизнь можно было охарактеризовать одним словом — беспечность. В детстве я любил смотреть на польское небо. То же небо, на которое я позже смотрел из лагеря, испещрённое полосами дыма от моих родственников. Но эта чудовищная картина не мешала мне наслаждаться красотой неба. Ещё одна чудовищная мысль, как и многие мысли, что были у людей в аду.
И, будучи в аду, мы по другую сторону колючей проволоки тоже смотрели на снег и на Бога. Это и есть Бог — бесконечная, ошеломительная сущность. Прекрасная, ленивая, без какого-то ни было желания что-то предпринять, как женщины, о которых мы будучи ещё мальчишками смели только мечтать.
Вы замечали, что сейчас никто не работает? Все занимаются каким-нибудь искусством..
– At this particular moment I’m trying to fix up a sad boy and a sad girl, but it’s not easy. I suspect that sadness is not compatible with sadness.
Есть множество способов умереть. Худший из них — продолжать жить.
Мой отец умирает от старости — от несуществующей болезни…
Я ненавидел твоего отца. Его помешательство на мне сделало мою жизнь невыносимой. Но, должен сказать, он совершенно меня покорил. Безжалостная красота мести. Целая жизнь, положенная за отмщение за унижение. Вот, что называется настойчивость.
– Каждый должен выбрать один момент своей жизни, хотя бы один, когда он нужно отбросить все страхи.
– У тебя когда-нибудь был такой момент?
– Да, этот.
– Еще одна прекрасная вещь — благодарность.
– Жизнь наполнена прекрасными вещами.
– Правда, но благодарность самая прекрасная из всех.
