Я вже дуже давно мріяла побувати у Бакоті. Скільки разів я встигла переглянути численні фото з Дністерського водосховища. Така краса і тут поряд! А мрії, як Ви, мабуть, знаєте, мають властивість здійснюватись і часом спонтанно та несподівано, тож врешті я туди потрапила.
Лише кілька днів тому мені написав Ж. і запропонував поїхати в Бакоту. Я погодилась, а він забронював номер у Кам’янці-Подільському.
Кажуть, “хто не бачив Пікуя – той не бачив нічого!”. Так от, врешті я можу сказати, що бачила все, адже на минулих вихідних ми з друзями нарешті потрапили на цю гору 🙂
Маубть, якби Пікуй знаходився десь на маршруті Мукачівської електрички, ми б туди ходили досить часто. Натомість, усе впирається у транспорт, адже Вам з собаками навряд чи тішитимуться у автобусі. Словом, випала можливість поїхати машиною і ми поїхали.
До мого друга Сірьожі приїздив в гості американець. Насправді, він приїздив в гості до Сірьожиної сестри, але та десь поїхала по роботі, так що американець лишився на Сірьожу. Пише мені друг, мовляв, іноземець хоче advantures. Advantures так advantures . Питань нема, йдемо на Парашку)
На сусідньому пагорбі вже виднілась Індія. Кілька разів я заблукала, однак місцеві дітлахи вказали мені правильний шлях.
Так я опинилась на чайних плантаціях Діпака, де мала пропрацювати наступний тиждень.
Діпак разом з жінкою Косілою та сином Семом живуть у невеликому будиночку. Поряд – живе його брат Сантос з жінкою, яку також звуть Косіла. Позаяк у Діпака в будинку вже не вистачало місця, мене поселили в його брата разом з дівчинкою із Франції на ім’я Клер. У Клер красивий голос і дуже класне почуття гумору. Коли Сантос кликав її “sister Claire!”, вона відгукалась у стилі військового “Yes, bro!”.
Якщо Ви читали мої попередні записи про Непал, то могли помітити, що мій бюджет для подорожі був дуже обмеженим. На 1,5 місяці мандрів у мене було зібрано 750 доларів. Ще у Львові я багато думала яким чином знайти додаткові гроші або заощадити безпосередньо в Непалі. Мені було страшно.
Попередні розділи:
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 1
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 2
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 3
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 4
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 5
О 6 ранку погода налагодилась і навколо чітко показались гори. Поснідавши, я вийшла на трек. Снігу було мало, душі кортіло співати і я співала.
Попередні розділи:
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 1
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 2
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 3
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 4
Прокинувшись зранку від криків індусів, я зрозуміла, що більше не маю жодного бажання залишатись у Татопані. За вікном падав дощ, а це означало, що Джеремі не захоче йти сьогодні далі. Я спустилась поснідати і помітила за сусіднім столиком двох дівчат. Це мій шанс. Підійшла, спитала чи вони в Горепані, так. Побігла збирати речі і вже за 15 хвилин висунулась з двома датчанками і їхнім портером на трек.
Попередні розділи:
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 1
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 2
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 3
Підйом о 5 ранку. Врахувавши, що сьогодні на мене чекає неабиякий марш-кидок, вирішила поснідати вегі-бургером. Може й дарма, він мені потім згадувався увесь шлях.
Попередні розділи:
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 1
Трекінг в районі Аннапурни. Частина 2
Вночі мені наснилось, що ми із французами прийшли на перевал, а він закритий. І я вагаюсь, чи розвертатись і йти назад, чи порушувати правила і тропити стежку.
Ранок підбадьорив свіжістю і ми рушили далі. Спершу підіймались широкою дорогою, спостерігали за каменепадами на сусідніх горах.
Ранок хмарний. Я пакую свій рюкзак і розумію, що десь тут є перебір, адже ледь закидаю його на плечі. Але я спробую… Висуваюсь на трек, іти з такою масою геть непросто. Дорога наче зрозуміла, але десь повороти і нові дрібні стежки. Якось не хочеться одній блукати, тож думаю про те, щоб впасти комусь на хвіст. Вже згодом я помітила наскільки швидко в Непалі мої думки реалізовувались в реальність. За якихось пів години мене наздогнала пара французів – Томас і Наомі. Я спитала чи вони одні і чи можна йти з ними, так ми і познайомились.