Якось я сиділа за роботою з текстами, коли мені несподівано написав друг Сірьожа.
– Поїхали на море!
– А чому ні?
Саме так розпочинаються більшість моїх подорожей і поїздка на острів Джарилгач не стала виключенням.
Про острів
Не зважаючи на зручне розташування та бюджетність, про Джарилгач, чомусь, знають мало. Я й сама оминала його, коли на очі потрапляли пафосні заголовки на кшталт “Українські Мальдіви”. А дарма.
Тож острів Джарилгач належить до Скадовського району і знаходиться від самого міста в 25 хв по морю. Крім того, це найбільший острів України і він офіційно носить статус Нацпарку.
Загальна протяжність острова із заходу на схід становить близько 42 км. Максимальна протяжність, власне, острова із заходу на схід — близько 23 км, із півночі на південь — 4,6 км. (с)Вікі
На острові знаходиться велика кількість водойм — лиманних озер (у тому числі пересихаючих та затоплюваних морем), їх близько 200.
Більшість із них солоні, лише деякі прісні (розмірами до 150 м у довжину та 15 м у ширину). Загальна площа їх становить близько 9,49 км², тобто 17% від площі острова.
Не можу не згадати про фауну, адже на о. Джарилгач мешкають олені, кабани, єнотовидні собаки, дельфіни та 250 видів птахів. Зазираючи наперед, скажу, що за весь період відпочинку ми не зустріли хіба єнотів.
У морі живуть багато рапанів, креветок, а особливо, великих-великих медуз. Судячи з відгуків, розумію, що в Скадовську переважно завжди є медузи. Однак нам пощастило. Адже з однієї сторони острова, де вода була спокійною, медузи направду організовували цілі вечірки. А з боку пристані – їх бувало по 2-3, тож нерідко купались ми саме там.
Як дістатись
На острів Джарилгач можна дістатись з кількох точок: існує 2 варіанти зі Скадовська та 1 з Лазурного. Зі Скадовська на острів регулярно курсує катер, котрий дістається до коси “Глибокої” або до маяка. Щодо Лазурного, то я читала, що від острова, селище розділяє близько ста метрів, тож дістатись туди можна на орендованому човні.
Нашою метою був “Маяк”, адже це комфортне місце для наметового містечка з безпосередньою близькістю до джерела з прісною водою. Тож зі Львова схема добирання до острова Джарилгач виглядала наступним чином:
Спершу необхідно дістатись укрзалізницею до Херсона. Звідти – взяти маршрутку до Скадовська (це нескладно, приватні перевізники просто кишать пропозиціями на вокзалі). У Скадовську піти до великого причалу і взяти катер до острова.
Стосовно “морських перевізників” є 2 варіанти: державний пароплав “Ом” та приватні перевізники на катерах. “Ом” курсує двічі на день, пливе більше години, зате квиток на нього вартує 100 грн. Стосовно приватників – час дороги скорочується до 25 хв, однак ціна квитка в одну сторону зростає на 50 грн.
Вам неодмінно запропонують варіант придбання квитка в 2 сторони за 200 грн, на який ми купились і від якого я пораджу відмовитись. Чому? Розповім нижче у блоці “негативні сторони”.
Житло
Варіантів тут небагато. Якщо Ви збираєтесь відпочивати біля маяка, то Вашим житлом стане намет. Якщо ж поїдете на косу “Глибоку”, можете орендувати бунгало. Кажуть, що вартує воно орієнтовно 200 грн на добу. Також на остров приїжджають багато “людей-одноденок”. Тобто, вони живуть у Скадовську, однак щодня витрачають 200 грн на катер аби позасмагати на острові. Кожному своє.
Стосовно намету, більшість людей таборяться біля маяка, адже, як я вже згадувала, там розташоване велике джерело з прісною водою.
Якщо Вам захочеться усамітнитись – Ви зможете пошукати місце дещо подалі вздовж берега.
Ми осіли десь за метрів 300 від маяка між кількома деревами, про що зовсім не пошкодували. По-перше, дерева кидали тінь і вона нас дуже рятувала в пекельні дні. По-друге, пляж тут виглядав чистішим, принаймні водорості звідси змило. По-третє, тут дійсно було затишно.
До речі, впродовж усіх днів на острові моєю домівкою став новий намет RedPoint Space 2. Чесно кажучи, мене дуже приємно здивував цей український бренд, адже мої стереотипи завжди відвертали мене від вітчизняних товарів, асоціюючи їх з китайським низькосортним виробництвом. З усіх наметів, якими мені доводилось користуватись, Space 2 залишив найбільш позитивні враження, адже він легкий (2,46 кг), комфортний і інтуїтивно-зрозумілий під час складання.
Варто зауважити ще одну особливість острову – часто після заходу сонця тут здіймається штормовий вітер. Часом він слабший, часом від нього моторшно. Однак, намет RedPoint відразу дав зрозуміти, що мені нічого боятись вночі, адже він надійно захищає мене від вітру і стабільно витримує усі його пориви.
Що брати з собою
Відпочинок на морі в Україні та ще й в наметі вимагає продуманості і мінімальної підготовки 🙂 Ми з друзями склали загальний список, де відмічали хто що візьме. Поділюсь і з Вами важливими речима:
- Намет, спальник, каремат, аптечка
- Пальник та посуд для готування. У нас був баняк, джезва, пательня, терка, лопатка, ложка, дошка для нарізання, глибока миска тощо. По можливості ми брали старі речі, які не шкода було лишити для інших туристів, наприклад стару пательню.
- Особистий посуд (виделки, ножі, ложки, миски, горня)
- Засоби особистої гігієни і рушник
- Засіб від комарів та крем-захист від сонця (просто must have!)
- Одяг. Шльопанці, босоніжки, купальник, штани, майки, 1 кофта на довгий рукав тощо.
- Дощовик, про всяк випадок
- Капелюх, бажано з широкими полями (це дуже рятує) і окуляри
- Каністри для води (складна Татонка – наше все :))
- Сміттєві пакети, губка для миття посуду, туалетний папір, вологі серветки
- Маска та ласти
- Гамак (ми жалкували, що не взяли два :))
- Фотоапарат, павербанк, сонячна батарея, ліхтарик
Харчування
Харчуватись на острові можна двома способами: ходити на корабель-ресторан, який щодня курсує на Джарилгач і стоїть тут до 6 вечора, або ж готувати усе власноруч. Стосовно першого варіанту, то тут доступні: супи (борщ, уха в районі 35 грн), пюре, плов, відбивні, риба тощо. Ціни досить демократичні і помірні.
А тепер про самостійне харчування…
– Ти будеш шеф-кухарем. А ти думала для чого я тебе беру? – жартував Сірьожа напередодні поїздки. Але ж в кожному жарті є доля жарту, тож мені варто було готуватись. На щастя, у мене вже є певний досвід в приготуванні їжі для великої кількості людей, тож зі складанням меню та рохрахункам по порціях мені вже було не так складно.
Спершу я розписала меню на кожен день нашого перебування на острові. Це мали бути страви з продуктів, які:
- нескладно транспортувати
- нешвидко псуються на сонці
- досить просто готуються
В результаті у нас вийшло наступне меню:
| 2.08 | 3.08 | 4.08 | 5.08 | 6.08 | 7.08 | 8.08 | 9.08 | |
| сніданок | панкейки | вівсянка | рисова каша з кардамоном | панкейки | вівсянка | панкейки | вівсянка | |
| обід-вечеря | рис з овочами | суп з сочевиціпіта і фалафель | овочеве рагу | кус-кус з сочевицею | паста з квасолею | борщ і деруни | локшина по азіатськи |
Їли ми як-коли. Часом двічі, часом тричі на день. Обідали по 4 вечора, адже під час спеки усі перетворювались на планктон. Варто додати, що 8 серпня локшини не було. Народ захотів ухи, тож ми пішли їсти на корабель.
Виходячи з меню, я склала список необхідних продуктів. Стосовно кількості – орієнтувалась по 200 грам гарніру на особу, але цього виявилось забагато – у нас залишилась пачка вівсянки, 1 кг макарон, пачка кус-кусу і 2 пачки булгуру. Тож, якщо складатимете своє меню – 150 грам гарніру на особу – буде цілком достатньо.
З інших важливих продуктів ми захопили: 3,5 кг картоплі, 3 кг борошна, 2 фляшки олії, сіль, цукор, 6 цибулин, 5 морквин, 3 кабачки, пачку нуту, пачку квасолі, 1 кг яблук (робили з ними карамель до каш), спеції, згущенку, каву, чай, томатну пасту, сухе молоко тощо.
Сірьожа попередньо насушив м’яса, яке наша компанія додавала собі до основних страв та трохи овочей для борщу.
Готували ми усе це на твердопаливній пічці. Як на мене, для нашого відпочинку, це був ідеальний варіант. По-перше, не потрібно тягнути багато газових балонів, адже пальне завжди можна знайти в достатній кількості. По-друге, не думаєш про його економію.
З мінусів – для захцянок нашого меню нам потрібно було виділяти додаткову людину-кочегара, яка постійно підтримувала належний вогонь. Готувались страви не надто швидко, на суп чи панкейки йшла, зазвичай, година.
Витрати
Якщо Ви шукаєте дешевий відпочинок на морі, то варіант з островом Джарилгач – це те, що Вам потрібно. Наша мандрівка тривала з 1 по 11 серпня і за цей час я витратила:
- 380 грн на квитки від укрзалізниці (плацкарт, Львів-Херсон-Львів)
- 140 грн на маршрутки з Херсону до Скадовська і навпаки
- 200 грн на катер у 2 сторони до острова Джарилгач
- 100 форс-мажорних грн на катер (про це я розкажу детальніше у наступному пункті)
Загалом витрати на транспорт виявились найбільшими і склали в сумі 820 грн
Ще близько 200 грн я витратила на їжу.
Насправді ми дуже здивувались цінам у Скадовську і на острові Джарилгач зокрема. Більшість з них були значно дешевшими, ніж у рідному Львові. Ми напакували повнісінькій возик продуктів у супермаркеті АТБ, тож я розраховувала на чек не менший, ніж 2000 грн. Однак, коли на касі сказали, що з нас – 700 грн, у мене мало щелепа не відвисла. Маленький бар на острові потішив не менше, адже тут можна було завжди поласувати свіжим холодним розливним квасом за 12 грн.
Погані сторони
Загалом, наш відпочинок був позитивним, окрім ситуації з поверненням на материк. Річ у тім, що ми придбали квитки в 2 боки в приватного перевізника. Між нами ще 2 серпня виник наступний діалог:
– А коли Ви повертаєтесь до Скадовська? Нам варто встигнути на маршрутку до Херсона
– Загалом о 6, але як треба раніше, то без проблем, домовимось на конкретну годину і маршрутку замовимо Вам сюди під порт.
– А як домовлятись?
– Зателефонуєте і скажете що і як.
Після чого нам роздали візитівки і ми зійшлися на тому, що зідзвонимось напередодні від’їзду.
9 серпня на нас чекала дорога до Херсону. Ми вирішили забратись з острова зранку. По-перше, зранку легше зібрати речі, адже надворі ще не так спекотно. По-друге, у Сірьожі в Херсоні є чарівна дача і йому дуже кортіло нас туди звозити.
8 серпня ми зателефонували за трьома номерами, вказаними на візитівках. 2 були вимкнені. На один все ж відповіла цьоця, яка на підищених тонах пояснила, що вона мала в сраці нашу маршрутку, адже забирають пасажирів вони лише о 6 вечора. Ми задзвонили цьоці ше раз, та ще раз щось проверещала та кинула слухавку.
Сірьожа з Андрієм сходили на причал, де знайшли капітана, який відвозив нас на острів. Капітан сказав, що все вірно, забирають туристів о 6, а якщо ми хочемо виїхати раніше, то… можемо доплатити їм по 150 грн з особи і поїхати зранку. Ги-ги.
Резюме
Острів Джа – дуже гарне і атмосферне місце. Це ідеальний бюджетний літній відпочинок, для тих, хто любить море. Тут немає особливих секретів, лишень не платіть перевізникам наперед 🙂
Я б не проти сюди повернутись восени і пройти усі його 40 км. До речі, тут же, подалі від людей, живе монах. Ну і ще дуже гарний огляд про острів можна почитати тут. А наразі, чекайте на нові записи про Джарилгач. Обіцяю опублікувати їх вже дуже скоро =)
