оперний театр львів, склепіння

Про магію і паралельний світ

Якось моя подруга Оля сказала, що музика для неї – справжня магія. Мабуть, тому вона так любить вечірки. Хтось стоїть за пультом, створює гармонію звуків, а у неї біжать мурашки по шкірі. А я сьогодні зрозуміла, що для мене такою магією завжди був театр. Частину дитинства я провела на колінках у добрих тітоньок в цирку, сприймаючи дійство на сцені, як казку із книжок. Я навіть 8 років тому написала про це окремий пост у жж (який тепер дивно читати, адже ніби я, і ніби вже не зовсім). read more

Read More

IMG_6928

Підсумки 2015: такий непростий гарний рік

Надійшов час для традиційних підсумків за рік, а останні 365 днів були насиченими: часом дивними, часом нереальними, часом шаленими. Стільки усього хочеться сказати… Що кумедно, але плани, які я намітила у кінці 14 року збувались. Я написала, що готова їхати в Непал навіть сама. Поїхала. Сама. Я написала, що хочу пізнавати і полюбити себе. Ще досі пізнаю і люблю більш, ніж будь-коли. Я написала… Та що там, перейду до підсумків. read more

Read More

Вішліст 2016

Щороку напередодні свят я складаю вішліст. Здається, це вже шостий за рахунком. Цього року він, на диво, досить простий) Тож, Миколаю, якщо ти читаєш цей запис, можеш зорієнтуватись у виборі 🙂

Тож у 2016 році я хочу отримати:

Теплий коцик

Read More

painting, watercolor

Є. Гришковець “Монолог жінки про щастя”

Переклала “Монолог жінки про щастя” Гришковця (для власних потреб :)). Можливо, комусь також стане в нагоді.

***

Чому все так дивно відбувається? Ось ти живеш якимось своїм життям, воно тебе тішить або засмучує… Але ти живеш і усвідомлюєш, що ти щаслива… Усвідомлюєш, що ти щаслива… А усвідомлюєш це тому, що знаєш, що усе найбільш вагоме та найбільш прекрасне в житті у тебе іще попереду…  І ти відчуваєш, що дуже-дуже скоро з тобою має відбутись. І звісно ж, ти впевнена, що ти варта найбільш вагомого і найбільш прекрасного у світі… read more

Read More

a8348b909ab8491db0eebcbe4cadbbe0

Чому чоловіки не одружуються. Марсіанські хроніки

У мене є багато знайомих хлопців, які вважають шлюб нісенітницею. Вони практично в один голос стверджують, що одруження – річ беззмістовна, мовляв, навіщо, якщо і так можна жити разом.

У мене є багато знайомих дівчат, які вважають шлюб дуже важливим етапом в житті. Вони бачать в офіційному закріпленні союзу певну гарантію і початок своєї сім’ї. А ще вони тихенько страждають, тому що їхні хлопці не хочуть кликати їх під вінець. read more

Read More

this-must-be-the-place

This must be the place

Я не дуже часто дивлюсь фільми і ще рідше пишу про них. Та ця стрічка мене дуже захопила, я у захваті і, знову ж таки, співпадіння… Останнім часом мені трапляються різні факти, які пов’язані з темою євреїв. Не так давно я була в Аушвіці. Минулого тижня я, за певною звичкою, за потягом, зайшла в книжковий магазин і витягнула першу книжку, яка виявилась про … Аушвіц. Кілька днів тому мама несподівано порадила фільм “This must be the place”, в якому головний герой – син єврея, шукає нациста, який катував його батька. read more

Read More

IMG_6759

Навіяно натхненням від випадкових людей на вулицях рідного Львова

У тім році літо розпочалось суворо за календарем. Червень невблаганно увірвався в домівки, розчинив вікна і виписав ордер на арешт нашій самітності. Він наказав роздягатись, повністю, до самісінького серця. Такі періоди завжди дарують нову надію, здається, що життя починається з нуля, з великої літери. Жінки в цей час затримуються перед дзеркалом на 5 хвилин довше і одягають найкращі сукні. Вони сміються голосно та хрипко у п’янких теплих вечорах, охоплюючи твоє єство океаном аромату парфумів. І ти смієшся, смієшся разом з ними у світлі жовтих ліхтарів аби не захлинутись, аби не піти на дно. Здається, ти й сам вже геть нетверезий від цього вирію різнобарвних емоцій та яскраво-червоної помади на її устах. Здається, ти просто тонеш разом з нею, провалюєшся в кілометрові ущелини, зникаєш в космосі… read more

Read More

small

Не існує ніяких правил

Мама вчила мене підбирати нижню білизну по кольору відповідно до верхнього одягу. Тобто темний бюстгальтер під білою майкою вважався нонсенсом.

Цьоця вчила мене тримати руки над столом під час трапези, і так щоб лікті звисали. Інакше вона сварилась. Прабабця змушувала мене перечитувати вголос тексти з домашнього завдання десятки разів, мовляв, інтонація погана. Хоча, коли я читала, вона переважно знаходилась десь на кухні. read more

Read More

IMG_2152

30 фактів про мене

Якось переглядала блоги дівчат-мандрівниць і натрапила в однієї на аналогічний пост. Зачиталась і відразу почала уявляти, щоб я могла розказати про себе. А сьогодні сіла і написала, тим більше день такий, можна дозволити собі трішечки самозакоханості:)

1. У дитинстві (+- у віці 4 років) на мене кілька разів нападав один і той самий ротвейлер. Крайній раз він розірвав мою ногу і я місяць не могла ходити. Незважаючи на це, я обожнюю собак. read more

Read More

10363509_10202322848591113_6038542475616479339_n

Комплекс “братюні”, або позбуваючись фактору “я сама”

Сьогодні на уроці сальси (про те, як я туди потрапила колись напишу окремий пост)) ми вкотре мінялись парами. До мене підійшов симпатичний милий хлопчик і простягнув руку, щоб узяти мою. Не знаю, що зі мною сталось в цю мить, але я показово і від душі “дала йому 5”. Я більше ніколи не забуду цей погляд 🙂 Довелось згладити ситуацію скромним і грайливим “хі-хі”… read more

Read More