Багато хто знає, що біля Львова відкрився ВЕДМЕЖИЙ ПРИТУЛОК Домажир – місце, де допомагають ведмедям, які постраждали від людської жорстокості. Так склалось, що я тут також на даний момент працюю. Друзі щоразу запитують мене про різні аспекти роботи притулку і просять написати про це в блозі. А мені не шкода 🙂
ПОЧАТОК
Цей рік я присвятила роботі у сфері маркетингу, SMM, PR тощо. Напередодні новорічних свят почала гортати сайти з вакансіями і натрапила на дивне оголошення – робота у ведмежому притулку. Погуглила – дійсно, біля Львова будують таку штуку. Підготувала гарно резюме, скинула і забула про цю вакансію на місяць, доки зі мною раптово не зв’язались та не запросили на співбесіду, яку я успішно пройшла. Відтак з березня я почала працювати у тоді ще недобудованому ВЕДМЕЖОМУ ПРИТУЛКУ Домажир. Хто пам’ятає мій пост про ведмедів в Карпатах, той каже, що це доля 🙂
Будує цей притулок Міжнародна зоозахисна організація FOUR PAWS. Працюють вони не лише з ведмедями, в організації діють наступні напрямки:
- великі котячі (парк для левів, тигрів, леопардів в ПД Африці);
- ведмеді (парки в Німеччині, Австрії, Косово, Болгарії, В’єтнамі та Україні);
- допомога безпритульним тваринам;
- допомога тваринам в зонах стихійного лиха;
- примати;
- покращення життя тварин на фермах.
Організація існує за рахунок благочинних внесків, її офіси для фандрейзингу розташовані в 13 країнах світу.
Увагу даної зоозахисної організації в Україні привернули мисливські притравлювальні станції. Тут собак вчать полювати на диких тварин і задля цього в неволі утримують борсуків, лисиць. вовків і “червонокнижних” ведмедів. І хоч притравка на ведмедя та вовка офіційно заборонена з 2015 року, ця річ продовжує існувати нелегально. В ютубі є багато відеоприкладів цієї дикої традиції…
ЯК ВЕДМЕДІ ПОТРАПЛЯЮТЬ ДО ПРИТУЛКУ
В притулку я багато чого дізналась про ведмедя, його поведінку і жахливі умови життя в неволі. Ведмідь – дика велична тварина, яка за природою любить бавитись та досліджувати навколишній світ. Ведмеді ніколи за власним бажанням не одягнуть сукні, не будуть їздити на велосипеді і танцювати.
Як дресують ведмедів в цирках? Часто заганяють на розпечену плиту, вмикають музику, аби у тварини виробився рефлекс і вона підіймала лапи під час голосних мелодій. А ще тварин б’ють і споюють алкоголем. Тримають в маленьких клітках при ресторанах, натравлюють на них собак, або просто вбивають заради розваги. Ось так мінімально виглядає наш сучасний світ…
Тварини, які пройшли через це пекло, на жаль, не можуть знову адаптуватись до життя на волі, тому для них будуються спеціальні притулки. Чому вони не зможуть повернутись на волю? По-перше, ведмеді вчаться усім тонкощам виживання від мами впродовж перших трьох років. В неволі цього процесу не відбувається + рефлекси притуплюються. По-друге, ведмідь звикає до людей, тому імовірно, що знову до них і піде.
В Україні в природі живуть близько 200 ведмедів і аналогічно 200 утримуються в неволі. В притулку існує своя база з ведмедями, які потребують допомоги. Найгірші випадки утримання – найбільш пріоритетні. Подальші дії залежать від обставин. Переважно усе починається з переговорів з власниками.
Буває, що власник добровільно погоджується передати тварину в кращі умови, адже це шкодить його репутації. Тоді з ним укладається договір, відповідно до якого він зобов’язується знищити клітку, де утримувався ведмідь і більше ніколи не заводити нову дику тварину.
Бувають ситуації, коли власник не згідний і тоді доводиться залучатись підтримкою активістів, поліцією, екоінспекцією тощо. Це складно і випадків офіційного вилучення в Україні, на жаль, дуже мало.
НОВЕ ЖИТТЯ
Для будівництва ВЕДМЕЖОГО ПРИТУЛКУ Домажир виділено 20 га. Зараз зводиться перша фаза на 7 га, яка включає 4 малі вольєри по 1000 кв.м. кожен та два великі лісові вольєри по 1,5 га. В малих вольєрах проходитимуть адаптацію новоприбулі ведмеді або житимуть “пенсіонери” , які не так багато рухаються, але потребують більше уваги.
Лісові вольєри – по суті огороджений ліс, умови максимальні до природніх. Тут житимуть молоді активні ведмеді, які потребують багато простору і які полюбляють лазити по деревах.
В кожному вольєрі є ставок та спеціальні іграшки. В них ховається їжа, аби ведмідь не просто підбирав її, а шукав, як у природі, тим самим розвиваючі природні інстинкти.
Раціон та іграшки розробляються індивідуально. Наприклад, для старших ведмедів іграшки створюються легшими, а молодим активним ведмедям доведеться задіяти більше спритності аби знайти ласий смаколик.
Проте не все стає відразу чудовим у житті ведмедя, коли він потрапляє сюди. Як я згадувала вище, новоприбулі мешканці проходять адаптацію. Якщо ведмедя попередньо не ображали, адаптація проходить швидко та без проблем.
Проте, є випадки, коли ведмідь тижнями стресує, показує стереотипну поведінку (повторює один і той самий рух, ходить по одному маршруту, танцює) і досить тяжко звикається з новими умовами.
Наприклад, якщо ведмідь прожив усе життя в малій клітці і випускався на волю лише для притравки, новий вольєр асоціюватиметься у нього лише з небезпекою. Така адаптація складна, потребує багато часу і професіонального нагляду.
У наступній частині я розповім більше про харчування, процес транспортації, безпеку та історії ведмедів, які вже живуть у притулку. Пишіть в коментарях, що б Вам було цікаво ще дізнатись про цю тему.
Pingback: Про роботу у ВЕДМЕЖОМУ ПРИТУЛКУ Домажир. Частина 2: безпека, харчування, сплячка | The art of life()