02_big

Хочете когось відправити у пекло? Відправте його в податкову!

Так вийшло , що мені знадобилося відкрити ПП для роботи. Зізнаюся , не сильно горіла бажанням займатися цим , але що поробиш … Спочатку , через свої нечисельні знання у цій області , я планувала перекласти цю справу на міцні плечі бухгалтера , заплативши за це приблизно штуку гривень.

Я вже розслабилася , прикидаючи , що + – тиждень у мене буде вільним , але моя мама наполягла на тому , щоб я проконсультувалася ще з ким-небудь . Я подзвонила ще одному знайомому бухгалтеру і той запевнив мене , що відкрити ПП – раз плюнути і я з цим справлюся . Я повірила.

І справді , все виглядає красиво і просто: оплатити в банку реєстраційний збір , здати заповнену заяву реєстратору , стати на облік у податковій і все. Навіть у пенсійний їздити не треба , все робиться в будівлі на Стрийській.


Що ж , перерахувавши в банку гроші , я вирушила до головної пошти , де тепер знаходиться реєстратор . Свіжий ремонт , безліч віконечок , відсутність черг, більш менш адекватний персонал , 5 хвилин оформлення і “післязавтра все буде готово” . Я не вірила в цю дійсність , невже щось в цій країні змінилося? ? ? Цивілізація ! ! !

Я так зраділа , що через 2 дні майже стрибаючи бігла до “Львівського ока Мордору” – податкову. Варто згадати , що у Львові всі районні податкові зібрані у 1 будівлі , відповідно купа віконечок , купа кімнат і мінімум вказівників. Куди далі йти і що робити – незрозуміло.

Знайшла консультацію . У консультації працюють троє людей, двоє в прямому сенсі нічого не роблять і відправляють всіх до 1 дівчинки , яка консультує і приймає якісь документи. Результат – величезна черга на кілька годин.

Дзвоню знайомому бухгалтеру , який радить йти в районне вікно. Я ні чорта не розумію , тому що районних вікон тут багато і всі вони чимось відрізняються . Вмикаю дурника , звертаюся з широкою усмішкою до хлопчика за комп’ютером з 90 -х. Хлопчик хоч якось йде на контакт і скеровує мене до іншого віконця в іншому крилі будівлі. Тут мені щастить менше , адже саме сюди мені здавати доки і приймає їх нафарбована гарпія клімаксного віку .

Це напевно особливий тип людей або спілкування , але мадам зі старту починає хамити. Дивом , вивудивши у неї інформацію про потрібні для здачі документи ( кілька заяв + книжка) , питаю де їх можна взяти. “Не знаю , самі зробіть ! ” – відрізає нафарбована змія, закриваючи вікно і звалюючи на обід на 20 хвилин раніше передбаченого часу .

Якщо про написання заяв у мене є хоч якесь уявлення , то з питанням ” як самому зробити податкову книжку ” – завдання складніше . Варто відзначити , що ніяких зразків документів ніде немає взагалі . Я засмутилася. Я складно переношу нахабне хамство. Повільно йду по коридорах податкової , намагаюся тримати себе в руках , стримуюся , щоб не розплакатися і обмірковую варіанти виходу з ситуації. Кляну себе за те , що не заплатила бухгалтеру штуку гривень і полізла в це гівно сама.

Тут здійснюється щось неймовірне і мої очі натикаються на кіоск з бланками документів . Перераховую тітоньці свій список , і, о диво , всі заяви і навіть книжка опиняються в моїх руках всього лише за 10 гривень ! Переможно біжу до гарпії , яка ще не встигла остаточно змитися . Гарпія гарчить , що документи треба заповнити , мовляв , вали в консультацію . Від долі , мабуть , не втечеш , і ось я знову в легендарній черзі на кілька годин.

З часом люди втомлюються від очікування і розходяться , черга рідшає . Нарешті я потрапляю до консультанта , який розповідає мені як заповнити ” дивні ” бланки. Гадаю, якби у податковій хоч десь висіли мінімальні приклади заповнених документів , проблем було б набагато менше … Але ж так чомусь зробити не можна …

Врешті-решт , консультант загадково посміхається і каже , що мені треба прошити ту саму податкову книжку.
– як це можна зробити? – цікавлюся
– своїми руками , ниткою і голкою
мені це все набридає і я прямим текстом питаю ДЕ ЦЕ МОЖНА ЗРОБИТИ ТУТ ЗА БАБЛО .
” Ідіть у туалет ” – резюмує консультант .

Це було настільки несподівано , що я послухалася. І знаєте , туалет в податковій дуже важливе місце. Навіть у туалеті в податковій крутиться своє підприємництво , напевно , найкрутіше у всьому будинку . У туалеті сидять бабусі , які за 5 гривень в окремій комірчині прошивають книжки. Ось це бізнес- хватка ! До речі , бабусі , схоже , тут найбільш адекватні і знають про все найкраще. Прошиваючи мою книжку , бабуся каже де і як мені її ще варто пронумерувати . Я стою якось відчужено, думаю , що треба було ось до такої бабусі відразу потрапити . У цей момент, від вдячності я навіть готова віддати їй не 5 , а 10 гривень. Посадити б таку бабусю в консультацію , справи б йшли зовсім інакше. І може б податкову навіть почали б любити …

Але повернемося до реальності , адже у мене на руках всі потрібні документи і я йду до змії. Гарпія знову обурюється , мовляв , як все погано , як все погано , я їй говорила , що в мене 2 група , а у мене насправді 3 ( хоча в чому проблема , якщо ми нічого не завіряли ? Таки у людини все погано .. . ) . Нарешті гарпія забирає мої документи , наостанок намагається прогарчати , що книга повинна бути пронумерована , але відкриває її і обламується (знову таки , спасибі бабусі ) . Отримати ще якусь інформацію про реквізити від тітки – марно , мовляв , нічого не знаю , нічого не скажу , телефонуйте, до побачення.

Виходжу з будівлі з думками про те , як шкода , що замість облради не захопили податкову , про те , чи гуманно розстріляти 80 % населення і про те , як добре , що 80% цього гівна вже залишилося позаду … Принаймні , я на це дуже сподіваюся . Ну а якщо раптом щось… я першим ділом піду в туалет до бабусі , напевно у неї знайдуться рішення на багато питань …

  • Виталий

    надо было сначала посмотреть вот это )))
    http://www.youtube.com/watch?v=gJWVnFcbN5M

  • Dyak

    Я вже років 5ть як ПП, і в податковій ніразу не був, але шось і не хочеться після таких постів…

  • Eugene

    Катя держись, чуть-чуть осталось
    “туалетные бабушки за 5грн” – это класс!

  • olzheska

    співчуваю,сама ненавиджу цю бюрократію,але як треба шось спитати по податковій-кажи, я маю до кого звернутися)

  • Pingback: Податкова 2 : світла сторона темряви | The art of life()