Продовжую розповідати про речі, які знадобились мені під час трекінгу в Непалі. У попередніх дописах я розповіла про одяг та спорядження. Сьогодні говоримо про аптечку, їжу, засоби особистої гігієни та інші дрібнички.
Аптечка
У мене був стандартний набір: знеболююче, протизапальне, ліки від отруєння, бинт (звичайний, еластичний), перекис. Розкажу про те, що мені знадобилось найбільше і чого мені забракувало.
Тіло
2 роки тому лікар виписав для моїх колінок диклак-гель – протизапальна і протиревматична мазюка. Я знала куди йду і які навантаження на мене чекають, тож під час треку змащувала колінка двічі на день, щодня. Натомість, мене дуже втішало усвідомлення, що мої коліна не потурбували мене жодного разу впродовж 16 днів, тоді як я постійно зустрічала трекерів, які скаржились на болі. Якщо у Вас є аналогічна проблема, раджу, в першу чергу, проконсультуватись з хорошим лікарем. І мазь обов’язково захопіть.
Отруєння
Я настільки розслабилась в Непалі і повірила в свою карму, що та ж сама карма дала мені добрячого копняка. Одного разу в Катманду я мала необережність випити просту воду, яку споживають місцеві, а далі… Я назвала це реінкарнацією, яка тривала три дні. Безперечно, це було найсильніше отруєння в моєму житті і я випила практично усе, що в мене було.
Випила 5 таблеток вугілля – не врятувало, далі в хід пішли фестал, ношпа та німесил. Бажаного ефекту не було. Після цього мій тимчасовий попутник поділився зі мною буржуйським порош очком від зневоднення та антибіотиком. Добила я цей коктейль кока-колою. Без жартів, кола при отруєннях розчиняє все, і чи то антибіотик чи наш улюблений настрій, але після цього мені нарешті стало добре і я досягла дзену 🙂
Висновок: обов’язково додайте до аптечки регідрон (може знадобитись навіть на треці, адже води там споживається чимало) та антибіотик. І кока-колу 🙂
Вода
Я чула різні відгуки і знаю людей, які спокійно пили непальську воду зі струмків і річок. Але я б не радила ризикувати, навіщо псувати враження від мандрівки хворобами? По-перше, пийте воду з фляшок, по-друге, перед треком забіжіть в супермаркет та придбайте таблетки для фільтрації води, які вартують 200 рупій (2 долари за пачку). Розчиняєте 1 таблетку на 1 літр і маєте чистий спокій. Хтось скаржився, що після таблеток вода віддає хлором. Трішки є, але особисто для мене це геть не критично.
Висота
Технічно рекомендується набирати в день не більше 500 метрів висоти, аби Ваш організм встигав до неї адаптовуватись. Якщо Ви не «лось», то більше й не вийде, а якщо захочете пробігтись, маєте шанс відчути симптоми гірської хвороби (головний біль, нудота, слабкість). Насправді, тут багато нюансів і роль відіграє не лише висота, а й фізичний стан загалом. У мене адаптація проходила порівняно безболісно, але для слабшої людини може знадобитись «Діамокс». Він не сильно допоможе, але усуне симптоми гірської хвороби. Придбати його також можна в Катманду.
Сонце
Сонцезахисний крем – маст хев! Я самовпевнено взяла 40, ось що з цього вийшло.
Беріть щось термоядерне 🙂
Страхування
Не полінуйтесь і зробіть нормальне страхування. Чесно кажучи, я була дуже здивована, зустрівши в Непалі іноземця, який взагалі не парився цією штукою. Я свою робила в PZU і виклала за неї близько 1400 грн за період в 45 днів. Зате вона покривала практично все, включно з доставкою мого тіла додому в найгіршій ситуації.
Якщо хочете прикладів – мабуть, вже багато хто знає історію про те як Володя Гринюк після відвідин нацпарку Чітван витягав у місцевій лікарні 3 кліщів за 200 доларів (страхування це покрило). Це ненайгірший варіант, адже Ви йдете дійсно у високі гори. Я не залякую, просто усвідомлюйте відповідальність за себе.
Їжа
«Візьми з собою побільше їжі» – казали вони. «В Непалі на треці усе дуже дорого!» – казали вони. І я послухалась, затрамбувала в рюкзак пакет вівсянки і брикети з супами, які пороздавала місцевим у перший же день треку. Не навантажуйте себе зайвим, на треці відносно дешева і непогана їжа. До того ж, це одна з умов проживання, мовляв, харчуєтесь у нас – ночівля безкоштовно.
Ціноутворення на меню збільшується з набором висоти, адже доставляти їжу також непросто. Таким чином, у перший день треку я вклалась в 5 доларів, а напередодні штурму перевалу – в 20.
Що варто взяти з собою, так це сухофрукти, горішки, снікерси, можна печиво і цукерки. Я брала пакет згущенки і на сніданок замовляла млинці та хлібці без додатків типу джему (так дешевше :)), замінюючи ними вітчизняний продукт. Рекомендую
Засоби особистої гігієни
- Вологі серветки (велика пачка)
Бажано придбати у нас, в Непалі я не так часто бачила великі упаковки вологих серветок, та й вони були дорожчі. Для чого це? Щодня Ви йтимете по пилюці і коли зупинятиметесь на обід – відчуєте щастя, коли можна буде протерти обличчя та руки чистою серветкою. Також, під час ночівель на висоті Ви зустрінете проблеми з душем. Можливо він і буде, але наверху Вам буде холодно і Ви навряд чи захочете роздягатись. Знову ж таки, серветки врятують.
- Туалетний папір
Кажуть, що непальці ним не користуються. На треках його дійсно немає ніде. Пояснення далі зайві.
- Мило
- Зубна паста і щітка
- Рушник
- В’єтнамки
Не знаю як Ви, а я гиджусь приймати загальний душ босоніж. Ну і досвід гіркий також маю. Беріть шльопанці.
Інше
- Іграшки
Так, я не помилилась 🙂 У подорожах дуже часто зустрічаються діти, які оточують туристів і просять цукерки … або гроші) У мене вдома завалявся мішечок з брелками-іграшками і я подумала, що захопити його для непальських дітей, замість того, щоб відправити у смітник –класна ідея. Тепер я ніколи не забуду момент, коли у глухенькому селі біля 3 тис метрів до нас підбіг малий, який на вигляд мав 3 рочки. Без особливих надій він запитав «candy?». Я витягнула маленького ведмедика і віддала дитині. Блін, скільки дійсно справжніх емоцій ми побачили в той момент. Хлопчик заверещав і високо підстрибнув від радості, схопив іграшку і помчав до мами хизуватись. Усміхались всі, це був шалений заряд щирості і чогось справжнього.
- Книжка
Якщо йтимете соло і вечорами Вам бракуватиме компанії – книжка врятує. А взагалі я здивувалась, адже в Непалі я встигала знаходити час на спілкування і дійсно багато читати. До речі, на треці дуже багато туристів полюбляють зробити денну перерву десь на сонечку і провести цей час на фоні Гімалаїв з хорошою літературою. Найчастіше, звісно, зустрічаються книжки про подорожі. Класика – Моріс Ерцог та Джек Керуак 🙂
- Фототехніка
Тут усе залежить від Ваших вподобань та мети поїздки. Я витягнула в гори усі об’єктиви (50, ширік, 28-75, телевик) та штатив. Найсоромніше те, що нічну зйомку я спробувала лише 2 рази, потім було лінь стирчати на холоді в самоті 🙂
Чим я не скористалась?
- Термос
Він муляв мене увесь трек навкого Анапурни, займаючи дорогоцінне місце в рюкзаку. На щастя, згодом я зустріла земляків і вони люб’язно його забрали
- Пальник
Ним я скористалась кілька разів: зігріла воду для ліків та для умивання. Наступного разу я його не братиму.
Ось і все. Можливо я забула про щось згадати, адже розповідь вийшла на 6 вордівських листків. Можете ділитись у коментарях своїм досвідом: що варто додати до такого списку, а що вилучити.
Pingback: Трекінг до Базового табору Евереста: спорядження, яке ми взяли з собою | The art of life()