захід сонця в ріомаджоре на чинкветерре

Подорож до 5 terre (Чинкве терре)

Ви вже знаєте, що у грудні я залишила офісну роботу і поїхала на місяць в Італію. Взагалі трохи дивна була поїздка. У мене було стільки очікувань, а вийшло, що я опинилась в іншій країні і мене з головою накрило депресією. Але це був такий собі період одужання. Спершу було боляче, потім ставало легше. І між байдужим лежанням на диванчику, комусь вдавалось витягувати мене у нові місця. Одним з таких місць стало 5terre (Чинкве терре). read more

Read More

IMG_176822s

31 річ, яка сталась зі мною вперше за останній місяць

Вже зовсім скоро завершується мій місяць в Італії, мені навіть не віриться. Сьогодні зранку я зловила себе на думці, що час у ці 30 днів минав абсолютно інакше, ніж минав на роботі в офісі. Якщо вдома я 5 разів на тиждень нетерпляче чекала вечора, щоб врешті вшитись з одних 4 стін у інші, то тут хвилини, то бігли стрімко, то тягнулись, немов жуйка. read more

Read More

IMG_7661 (1)

Маленький хор

Біль народжується несподівано. Лише одна мить, а він так швидко розростається пусткою отам всередині. Це триває так швидко, що ти мало що встигаєш заподіяти. Він наче крапля чорнила, що впала на вологий папір. Лише секунда, а з маленької цятки вже намалювалась велетенська темрява. read more

Read More

DSC_0475

Бек ту Львів і внутрішній шіт

Вже майже місяць, як ми у Львові. На цьому наполягали практично всі: батьки, друзі, шеф… За мене хвилювались, щодня я отримувала повідомлення в скайп, мовляв, чи все добре. Майже як день народження – про тебе раптово згадують всі. Хоча це дещо й приємно, адже є люди, яким ти дійсно не байдужий. read more

Read More

Один день з життя у Севастополі

“Для меня нет России, Украины и проч. Это политика = манипуляция. У меня есть люди, которые греют душу и сердце. И мне на секунду показалось, что, пока меня тут не было, они начали немного ненавидеть и меня тоже.”
orange-puzzle

Хотіла написати тут великий пост про сьогодення. Хотіла розповісти про різних людей. Наприклад про сусіда, шеф-кухаря із Македонії, який заходився у компліментах, мовляв “о ви зі Львова! Це таке чудове місто!”. Або про бабусю, яка продавала пиріжки у парку і яка сказала мені, незнайомій людині, що вона проти політики і вважає, що люди на Заході кращі. Або про екскурсовода, який за словами тієї ж бабусі, палкий прихильник Росії, і який після нашої бесіди про провокації і пояснення, що на Заході живуть абсолютно нормальні адекватні “бандерівці”, сказав, що в Україні таки хороші люди і що мене потрібно висувати у президенти… read more

Read More