IMG_7661 (1)

Маленький хор

Біль народжується несподівано. Лише одна мить, а він так швидко розростається пусткою отам всередині. Це триває так швидко, що ти мало що встигаєш заподіяти. Він наче крапля чорнила, що впала на вологий папір. Лише секунда, а з маленької цятки вже намалювалась велетенська темрява.

read more

Read More

DSC_0475

Бек ту Львів і внутрішній шіт

Вже майже місяць, як ми у Львові. На цьому наполягали практично всі: батьки, друзі, шеф… За мене хвилювались, щодня я отримувала повідомлення в скайп, мовляв, чи все добре. Майже як день народження – про тебе раптово згадують всі. Хоча це дещо й приємно, адже є люди, яким ти дійсно не байдужий.

read more

Read More

Один день з життя у Севастополі

“Для меня нет России, Украины и проч. Это политика = манипуляция. У меня есть люди, которые греют душу и сердце. И мне на секунду показалось, что, пока меня тут не было, они начали немного ненавидеть и меня тоже.”
orange-puzzle

Хотіла написати тут великий пост про сьогодення. Хотіла розповісти про різних людей. Наприклад про сусіда, шеф-кухаря із Македонії, який заходився у компліментах, мовляв “о ви зі Львова! Це таке чудове місто!”. Або про бабусю, яка продавала пиріжки у парку і яка сказала мені, незнайомій людині, що вона проти політики і вважає, що люди на Заході кращі. Або про екскурсовода, який за словами тієї ж бабусі, палкий прихильник Росії, і який після нашої бесіди про провокації і пояснення, що на Заході живуть абсолютно нормальні адекватні “бандерівці”, сказав, що в Україні таки хороші люди і що мене потрібно висувати у президенти…

read more

Read More