monmartr

Париж за 4 дні: побачити все. День 3. Частина 2 – Монмартр та трішки Латинського кварталу

Продовження моїх розповідей про подорож до Парижа. Попередні частини можна переглянути за посиланнями:

Метро до “Ламарк-Коленкур”, путівник в зубах, і власна екскурсія. Перша зупинка – кабаре “Моторний кролик”.  Заклад відомий тим, що його відвідувачами були Пікасо, Аполінер, Модільяні, Верлен, Ренуар та ін. Дуже часто господар “Мотороного кролика” ставив біля воріт котел з супом, щоб молоді художники не померли з голоду 🙂

моторний кролик, монмартр, париж

На поч. 20 ст. господар закладу замовив карикатуру для вивіски у художника Андре Жиля. Останній намалював кролика, який втікає з каструлі, після чого кабаре отримало назву “Lapin A Gille” (кролик Жиля). Але французи посміялись і перекрутили назву, зробивши заклад “Lapin Agille”, що в перекладі і означає “Моторний кролик”.

моторний кролик, монмартр, париж

Навпроти кабаре знаходяться виноградники, з яких щорічно виготовляють 75 галонів вина.

виноградники на монмартрі

Ми ж піднімаємось вище і звертаємо на ліво, в одни з провулків. Тут видніється білосніжна верхівка базиліки Сакре-Кер. Ця споруда вважається головною пам’яткою Монмартра. Базиліка збудована у найвищій точці Парижа, а її камінь привезений з басейнів рік Сени і Марни. Під час дощів на ньому утворюється білий вапняний наліт, тому він завжди лишається таким білосніжним.

базиліка сакре кер, монмартр

Виходимо на оглядовий майданчик біля базиліки. Людей дуже багато. Хтось дивиться на панораму Парижа, а хтось -просто відпочиває.

монмартр монмартр монмартр

Повертаємось у вузенькі вулички, де в 1 потік зливаються туристи, ресторанчики і художники. Купуємо дуже смачне морозиво у закладі під назвою Tutti Sensi.

tuttie sensi paris tuttie sensi paris tuttie sensi paris

Pas de moto – Ніяких мотоциклів. Merde – на багатьох мовах означає слово “гівно”.

monmartr, pas de moto merde

Мотоциклів і мопедів у Парижі дійсно дуже багато, але вони усі дуже дуже симпатичні.

IMG_0451Далі оглядаємо скульптуру “Людина, яка проходить крізь стіну” Жана Маре. Кажуть, що витвір подібний на письменника Жана Кокто -людину, яку Жан Маре кохав усе життя.

Жан маре, монмартр, людина, яка проходить крізь стіну

Минаємо один з відомих вітряків. На Монмартрі їх два 🙂

млин на монмартрі

Блукаємо атмосферними тихими вуличками

монмартр

монмартр

І виходимо до Бато-Лавуар. Це будинок, в якому жили Пікасо, Анрі Русо та Модільяні. Ночами вони гуляли по усьому Монмартру, а під ранок Пікасо повідомляв усіх про своє повернення пострілом з револьвера. Для місцевих мешканців це означало “пора прокидатись на роботу”.

бато лавуар

Спускаємо по сходах, звертаємо ліворуч і опиняємось біля будинку, де жила Амелі. Тут же знаходиться магазинчик “У Алі”, де головна героїня стрічки купувала продукти.

амелі, монмартр,у  алі

Помилитись складно, на вітринах багато вирізок з газет, де згадується фільм і місця його подій.

амелі, монмартр,у  алі

Заходимо всередину. Фрукти, шоколадки, спеції. Магазин, як магазин 🙂

амелі, монмартр,у  алі

амелі, монмартр,у  алі

Рушаємо “на роботу до Амелі”, а саме у кафе “2 млини”. Дорогою трапляється цікаий стріт-арт і магазинчики з різноманітними смаколиками: від солодощів до найсвіжіших морепродуктів.

монмартр

А ось і “2 млини”

2 млини париж

Як завжди, багато китайців, не дуже смачно і не дуже атмосферно, але галочку поставили. Більше про це кафе можна прочитати в моєму іншому блозі TastyWorld.

2 млини париж

Потихеньку доходимо до Мулен Руж і пірнаємо в найближче метро. На вулиці вже темно, але хочеться завершити цей день ще якимось цікавинками, тож прямуємо у Латинський квартал. Оглядаємо Сорбону і падаємо у ресторанчик “Saint Severin” біля однойменної каплиці. З їжею сьогодні не щастить, вона тут не дуже смачна і недосолена.

san severin

Шкода, що не встигли глянути засвітла на Пантеон, але ще є час просто прогулятись біля нього. Не знаю чому не зробила фото цієї пам’ятки, зате вдосталь пофотографувала мотостоянку біля нього 🙂 Правда, вони гарні?

мото париж мото париж мото париж А далі була дорога додому і 4 день, який ми присвятили оперативному шопінгу і добиранню до аеропорта. Тому писати про нього не буду.

Що ж, вітаю! Якщо Ви дочитали до цього місця – Ви мій герой, адже тексту і фото було чимало 🙂 Підсумовуючи усі мої записи, скажу, що не жалкую про цю поїздку. Я чула чимало стереотипів, мовляв, у Парижі багато бомжів, наркоманів, там смердить тощо. Це абсолютно звичайні проблеми будь-якого великого міста, але сам Париж настільки мене у себе закохав, що я його мінусів не помітила. Чи хочу я туди повернутись? А як Ви гадаєте? 🙂