Parashka – American Dream

До мого друга Сірьожі приїздив в гості американець. Насправді, він приїздив в гості до Сірьожиної сестри, але та десь поїхала по роботі, так що американець лишився на Сірьожу. Пише мені друг, мовляв, іноземець хоче advantures. Advantures так advantures . Питань нема, йдемо на Парашку)

В четвер виїжджаємо електричкою до Сколе в компанії Джейсона (саме так звати американця), Сірьожі і наших двох собак. Шлях минає у невимушених розмовах. Джейсон все розповідає як він сумує за американською їжею та арахісовим маслом. Я якраз маю кілька канапок з цим маслом, тож пригощаю його. Вже у Сколе Джейсон питає чи немає у нас таблеток від алергії. Добре, що я завжди у подорожах маю при собі аптечку.

Починаємо традиційний підйом. За якийсь кілометр американець починає протяжно казати, що він «dreaming about big burger» (мріє про великий бургер –авт.). Ще за кілометр Джейсон каже, що як тільки-но ми повернемось до Львова, то він, в першу чергу,придбає великий бургер, адже він його точно заслужив. “Not yet” – сухо відрізав Сірьожа.

Ще за якийсь кілометр американська мрія змінилась із бургера на «vodka». А після чергового кілометру Джейсон почав вимовляти з акцентом «syuka bliat».

Зрештою, ми вийшли на хребет, де наш друг почав провалюватись в сніг. «Guys, I’m definitely fatter that you are!» (Народ, я однозначно грубший за вас – авт.)- казав іноземець, вкотре опинившись по коліна в снігу.

Десь неподалік від вершини Джейсон провалився по пояс зі словами «What a fuck!». Сірьожі довелось витягувати нашого друга, опісля останній почав себе ототожнювати з головним героєм останньої екранізації ДіКапріо «The Revenant».

Продовжуємо шлях, бачу, що Джейсон вже так нормально змучився, а час піджимає. Пропоную повернути назад. «Nooooo!!!!! I want my Oscar!!!!!» – відповідає Джейсон. Окай.

Десь недалеко від нашої мети, американець помічає великий камінь з гравіруванням. «So amazing! What doest it mean?» – питає. Надпис каже «Сфецьків – лох». Довелось пояснювати, що це «Some kind of asshole».

Зрештою, ми дістаємось верхівки о 3. Вітер шалений, собаки в шоці.

Джейсон знаходить камінець, каже, що то його Оскар. Робимо кілька знимок і тікаємо вниз.

На зворотньому шляху наш друг постійно падає, адже під пухким сніжком причаївся невеликий шар криги. Сірьожа пояснює американцю, що таке падіння називається «рубль – Russian currency». Джейсон відстає, чекаємо його на стежці, коли з лісу чути «Another fucking rubl!!!!! Russians are everywhere!!!!».

Десь на цьому моменті я перестала себе стримувати і відкрито тішилась новому досвіду нашого американського друга. Сірьожа ж запитував риторично наскільки сильно Джейсон зараз нас ненавидить та матюкає про себе.

Варто зазначити, що ми дивом встигли на електричку , а іноземець мужньо здолав весь маршрут. Коли ми вийшли на Львівському вокзалі, то Джейсон стогнав та йшов шкутильгаючи. Оцінивши усю картину, Сірьожа підсумував нашу подорож словами «Блін, сестра мене вб’є».

Так завершився черговий похід на таку рідну Парашку. Ми охрестили ще одного трекера, вигуляли собак (до речі, після цих кілометрів, моя звірюка була дуже дуже чемна. Можу лише здогадуватись про що вона думала наступного дня). Ну а до Джейсона завітала творча муза і він зробив ось такі картинки з собою.