IMG_6996

6 друзів, 3 собаки і Явірник

Неймовірно, але цей звіт не стосуватиметься велосипедів 🙂 Кілька місяців тому ми вирішили залишити своїх залізних коників вдома і прогулятись разом з собаками десь у Карпатах.

Отже зібралось нас шестеро: Оля, Віталя, Сірожа, Наташа, Саша і я. У Сірожі і Наташі є біла вівчарка Лорка, у Віталі – чорний лабрадор Ема, у Олі – золотистий ретривер Сем. У мене собаки немає, але мені обіцяли одну позичити :))

Прогулянку вирішили здійснити на гору Явірник, що біля Лавочного. Ми там ще ніколи не були, друзі розказали, що там симпатично та нескладно, тож нам цікаво було розвідати цей маршрут.

 

Ранок, Мукачівка і дорога на Лавочне. В самому селі купили води та рушили по жпс широкою сільською дорогою. За якийсь кілометр собаки знайшли вихід до річки і почали вовтузитись у воді. Наші чотирилапі друзі були задоволені: ганяли качок, гонорово гавкали на припнутих Бровків, бігали туди-сюди. Краса.

Десь, поміж хатами ми повернули праворуч і почали підйом по коров”ячій стежці. На верху простирались кілометри зелених галявин. Гарно. Якби не численні лінії електропередач. Власне, під ними нам довелось йти кілька кілометрів. Не дуже приємні враження.

Врешті ми зайшли до лісу, напоїли собак з джерела і рушили далі.

Розвилка, нам ліворуч. Десь тут ми знайшли гялвину з кількома деревами та влаштували обідній відпочинок. Опісля знову прямо, де нам зустрілась група велотуристів. Варто зазначити, що дорога тут добре втоптана і широка. Навіть в лісі нам на зустріч промчав місцевий хлопака на мопеді. Екстрім)

Поворот праворуч на грунтовий торчок, далі стежкою ліворуч і ми на вершині. Вершина ніяк не позначена і краєвиди тут не сильно вражають, хіба Боржаву непогано видно.

Якщо спускатись праворуч – можна дійти до Скотарського, але у нас за планом повернення до Лавочного, тож йдемо наліво.

Собаки знайшли калабаню

Сонце палить, собаки повисовували язики, та й нам і самим гаряче. На спуску зустрічаємо гадючку, а також купу лісових суниць. Ще підйом, кілька серпантинів, які колись були пишним лісом і які нещадно зрубали 🙁 І вже тут видно станцію Бескид.

Ми трішки змучились, тож я знаходжу коротшу дорогу на жпс. Про це я не пожалкувала, адже стежка йде повз зеленющі поля, де час від часу майорять надзвичайно чарівні квіти і старі дерев”яні паркани для худоби. Праворуч видно міст, церкву і маленькі хатки. Краса…

Фінальний спуск і річка. Дуже приємний бонус, коли можна витягнути з кросівок розпечені ноги і опустити їх у холодну воду. Це неабияк підбадьорює. Ще з 8 км селом Опорець і ми врешті опиняємось у Лавочному і рушаємо додому змучені та задоволені.

Підсумки:
Пройдено 21,6 км
Маршрут простий, без великих перепадів, гарно підходить для новачків та прогулянки вихідного дня. Також на цей маршрут можна вивозити велопочатківців, адже там невеликий кілометраж.
З мінусів бачу лише кілька кілометрів під лініями електропередач, які неприємно гудять.

  • olzheska

    прикольно) кожен раз думаю, що єдиного чого не вистачає – це якої плаватєльної водойми)

  • як гарно! і біла вівчарка сподобалась, класні у неї вуха))

    • Kate

      ага, вона кльова 🙂

  • VOLODUMUR BARANOV

    А я тут живу…

    • kateArt

      у Лавочному? 🙂 Гарно 🙂 Певно, красиві у Вас краєвиди

      • VOLODUMUR BARANOV

        О ,Так.Тільки ліс вирубують,ніби завтра кінець світу !

        2015-03-06 12:44 GMT+02:00 Disqus :

        • kateArt

          це дуже сумно( і то не тільки у Вас. Ми вже навіть скеровували журналіста-еколога, але гроші перемагають все, у всіх є всі дозволи, теоретично зачепитись нідочого :(((

          • VOLODUMUR BARANOV

            …і “кришування” на самому високому рівні !

            6 березня 2015 р. 12:52 Disqus написав:

          • kateArt

            угу :((((((((